Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №02 Сторінка 2

Журнал Перець 1987 №02 Сторінка 2. При цьому прошу на таке зважати: до рідної читацької громади з нагоди його 60-ліття Ой! тьху? тьху! тьху! оце уже хотів я Настроїтися на «високий штиль». Та вчасно схаменувся: пишнослів'я Оцінюється ж нині як утиль. Хоча іще ведуться Ціцерони На нашій славній матінці-землі. Що калатають, начебто у дзвони, у пишну фразу ту. А взагалі Хотів би я осмілюсь доповісти Іще про дещо мовити слівце. III Серйозна штука це перебудова; Усім до тями взять би вже пора, Що справжнє діло ось її основа. Тут, братику, не візьмеш «на ура». Це не лише верстати-автомати Потрібно чистить душі та уми, Себе самого перебудувати. А з чим, буває, здибуємось ми?.. Потрібно, безумовно, поважати Заслужені посади і чини. г* і . у - * *** 1 , 2 Але не гоже, браття, безпричинно. Як це іще буває де-не-де, Догідливо схилятись перед чином. Коли й на шкоду справі це іде. * Аа?*. " Ніколи і ні в чому не перечить. Кивати головою без пуття, Аби-но лиш для себе убезпечить Спокійне, не знервоване життя..' Тепер не до словесного параду Таке веління даної пори: Якщо уже ти вийшов на громаду, То діло, чоловіче, говори!.. Керуючись засадою тією. Таке скажу: хоч нині ювілей, Обійдемося, браття, без єлею Пора вже економить і єлей. Та й в час такий ми живемо сьогодні (Чого не варто забувати нам), Що, слава богу, стали в нас не модні Єлей та запахущий фіміам. Облишмо ж ювілейні фіміами (До них у мене й серце не лежить Та просто побесідуймо із вами. Як далі нам на білім світі жить. Усюди, де серйозна йде розмова, Тепер законний будять інтерес Такі поняття, як перебудова, Прискорення, оновлення, прогрес. - .. V . II І навіть вдома, в бесіді родинній, Віддаємо ми їм належну дань... Тож саме в плані цім хотів би нині Торкнутися хоч деяких питань. II Звичайно, я не перейду на оди Перчити буду й далі та пекти Усе, що дошкуляє нам та шкодить, Що заважає уперед іти. Своїй постійній давній клієнтурі Кажу: хоча я геть іще не дід, Із вами не крутитиму амурів. Нехай запам'ятають це як слід П'яниці, бюрократи, торбохвати, Нероби, бракороби, хитруни, Хабарники... Усіх тут називати Не буду, бо відомі й так вони. Один ох, спритний же який удався! Із місця не зійшовши ні на крок. Оперативно перебудувався, Крутнувшись, як на вітрі флюгерок. Перебудова?.. Це ж чудове діло! Давно пора!.. Він сам про це казав... Прискорення?.. Не проти, зрозуміло... Оновлення?.. Він, зрозуміло «за». Словами тими ніби шовком стеле, Гаптує ними сяк і так ладком. А глянеш ближче ні кує, ні меле. (Хіба що тільки меле язиком). А другий все пускає мимо вуха, Нічого до уваги не бере Тримається, немов реп’ях кожуха, Усього, що віджиле і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"