Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №14 Сторінка 7

(Гуморески)
Перець 1987 №14 Сторінка 7 - Гуморески. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО Якщо вже когось і візьму в співавтори, так це Маню. Вона хоч моє робоче місце прибирає. ОЦЕ, знаєте, і до нас нарешті дійшла перебудова. Раніше ми про неї лише в газетах читали та по телевізору не без інтересу спостерігали. Десь там, далеко, а то й зовсім високо, тому, дивись, по шапці дали, а з того картуза скинули. Одне слово, людей послухались, громадську думку врахували. А тут на тобі дивина: нового голову вибираємо (мо', грішним ділом, гадали, що голова у нас вічний, а бач, і до нього добрались). Та як вибираємо ось у чому заковика! У конторі комісія кандидатів записує. Тут тобі і від правління, і від парткому та профкому живі представники. Навіть від жіночої ради. Хочеш головувати іди записуйся. Але заждіть головне далі Збори. Тут теж демократію розвели: вставай, виходь на люди і говори все, що думаєш, а не те, що начальству треба. Це теж, скажу я вам, ні в які ворота не лізе. Якщо вже сам секретар райкому привіз чоловіка у своєму лискучому лиму-зині, то що ж тут думати. Голосуй обома руками «за» та ще й не зівай, бо без тебе засватають. Ін-нтерес-но було подивитись. Всадовили їх, претендентів тобто, рядочком, наче на оглядинах. Після решетування трійко всього і зосталося. Двійко наших-таки, доморощених, а третій, як я уже казав, з району привезений. По ліву руку то наш головний агроном Петро Панкратович, мужик нівроку собі. Як піддаси в коморі лантух на спину, додому допре і не захекається. Чужак посередині, для нас він хоч і кіт у мішку, але по всьому видно, чоловік метикуватий і при тілі. На підпряжку ж Грицько Мотига і собі примостився сміх та й годі! пуцвірінок, недавно з комсомольських штанців вистрибнув. Виставив себе на посміховисько, соромно й признаватися свояк як-не-як. Секретар райкому, з новеньких колишнього, як правило, на царині зустрічали і спершу в посадку везли, а цей, видно, на базар жінку не посилає, сам бігає, бо ГУМОРЕСКА І вилитий спортсмен, одстьобав наостанок нашого бідного Потапа Потаповича, і людям дорікнув, що терпіли стільки. Терпець нарешті увірвався... А про всіх трьох претендентів, на диво, навіть про Грицька, гарне слово сказав. Давайте, запропонував, і їх самих послухаємо, та й про них свою думку скажемо. Перші двоє і наш Петро Панкратович, і чужак, Роман Данилович, він, виявляється, із знаменитого «Прогресу», заступником голови працює на компліменти не набивалися, золотих гір теж не обіцяли, але говорили до ладу, гладенько, як книжка пише. «М'яко стелять, та мулько буде спати», не втерпів Пилип Мазниця, насмішкувато кинув репліку із зали. На нього зашикали, бо й справді, люди І про діло говорять, а Пилип як з конопель... Ну, а Грицько, бодай би й на трибуну не вилазив, два слова нестепний докупи стулити. Почне за здравіє, а кінчить за упокій. Спершу відбрикувався, мовляв, головина папаха не по його голові, а потім, ні сіло, ні впало, на людей накинувся. Ну, а…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"