Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №22 Сторінка 7

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1987 / № 22 / Сторінка № 7
Перець 1987 №22 Сторінка 7 - Гуморески. майна, що підлягало списанню: «Стільців старих, з м'якою оббивкою 12 штук, столів однотумбових, канцелярських 4 штуки, диванів з бордовою оббивкою 2 штуки, доріжка килимова, на капроновій основі 16 метрів, шафи 3 штуки, вішалки дерев'яні, стоячі 3 штуки, лампи настільні, з абажурами 4 штуки, гардини на вікна, з ліліями ГУМО Тьотя Даша склянку розбила. Розбила ненароком. Цілком випадково. Несла Мусію Овер-ковичу обідній чай, однією рукою двері приймальні відчинила, а другою трішечки піднос нахилила. А склянка, ніби жива, полетіла на підлогу. І на друзки. Для тьоті Даші Дарини Андріївни конфуз. Стільки років в установі працює, стільки тих склянок переносила, авторитету непохитного в колективі зажила, а тут на тобі! Стара стала чи що? Так ніби ж старається, місцем дорожить. Що робити? розгублено звернулась до секретарки. Така біда. Це ж державне майно загубила. Збитків завдала. Принесіть Мусію Оверковичу чаю в іншій склянці, порадила секретарка, а тоді підіть до Забрьохи, до заступника по господарчій частині, розкажете йому. А він уже це діло якось влаштує. Пішла Дарина Андріївна до Забрьохи. Винувато голову схилила. Ви до мене? Забрьоха до всіх так звертався: «Ви до мене?» До вас. У якій справі? Біда, ледь вимовила Дарина Андріївна. Вдома? На роботі? суворо запитав Забрьоха. Тут. На роботі, схлипнула Дарина Андріївна. Несла Мусію Оверковичу обідній чай, а склянка якось посунулась і... полетіла. Вона що горобець? різонув поглядом тьотю Дашу Забрьоха. Винувата, геть зніяковіла Дарина Андріївна. Ви хоч зрозуміли, що це державне добро? стрельнув запитанням Забрьоха. Склянка не проста. Не якийсь там гранчак, а тоненька, з золотим обідком. Розумію, визнала свій промах Дарина Андріївна. То я відносно того, щоб відшкодувати. Може, таку дістану, а ні вартість сплачу. В шестикратному розмірі. Треба буде, то й сплатите! погрозився Забрьоха. Щоб знали, як добро берегти! РЕСКА Вдома, сподіваюсь, ви склянок не б'єте, а тут!.. Словом, ідіть! Розберемось! Пішла, опустивши голову й руки, вразлива Дарина Андріївна. Що то буде? Чим все це обернеться? А Забрьоха, не відкладаючи на потім, до Мусія Оверковича подався. Щоб доповісти, проінформувати та й рішення якесь прийняти. Напевно, вже знаєте, Мусію Оверковичу, якого коника викинула сьогодні тьотя Даша? люб'язно привітавшись, запитав Забрьоха. Якого ще «коника»? сьорбаючи гарячий запашний чай, поцікавився Мусій Оверко-вич. Склянку розбила. Вашу. Ну, ось ту, з золотим обідком. А це хіба не та? поставив склянку Мусій Оверкович. Ніякої різниці не бачу. Різниці ніякої, але не та, скрушно зітхнув Забрьоха. Доведеться списати. Ехе-хе! То ви на одну склянку комісію будете створювати? звів брови Мусій…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"