Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №22 Сторінка 3

Журнал Перець 1987 №22 Сторінка 3. Мал. І. АЛЕКСАНДРОВИЧА А це у нас... озима кукурудза. А-а-а-а. г- - . судіть самі - 1 Достеменно відомо, що хабарі дають далеко не всім. На ниві хабарництва, уявіть собі, існує чимало нюансів. Один з них полягає у тому, аби з’ясувати, хто є хто. Відверто кажучи, перша-ліпша особа аж ніяк не може розраховувати на одержання від оточуючих його співгромадян обставину, старший викладач одночасно з посівом розумного, доброго, вічного заходився збирати врожай, аби поповнити свій сімейний бюджет за рахунок недбалих студентів. Справа ця виявилася нехитрою. Оскільки далеко не всі його підопічні студенти чітко засво- ника лише за одну сесію розбухало так, що це впадало у вічі не лише студентам, але й керівникам філіалу. Принаймні, повинно було впадати. Та, на жаль, ніхто до часу на ті витівки старшого викладача реагувати не збирався. Аж поки М. К. Педан не наблизився впритул, а потім і міцно сів завгара. Пололи, косили, садили... Про це відав усенький колгосп. За винятком (ну, що тут пороби II керівників господарства. Буває ще й так. Служив у окре мому дивізіоні дорожньо-патрульної служби УВС Запорізького облвиконкому інспектор ДАІ Іван Миколайович Савчук. Якось на цього різновиду нетрудових прибутків. Судіть самі: з якого це доброго дива співгромадяни почнуть віддавати свої кровні карбованці невідомо кому? Та ще й невідомо за що. Чи бачили ви, скажімо, таке, аби сусіда ваш по трамваю підсунув вам хабара? Особисто мені з таким феноменом зустрічатися не доводилося. Ліктем у бік штурхонути, аби уперед швидше просувався, це скільки завгодно. А хабара... Та ніколи в житті. Хто наважиться дати сотню-другу якомусь, скажімо, абстрактному Миколі Кирилови-чу? Ніхто. Бо нема за що. Зовсім інша справа, якщо той же самий Микола Кирилович для декого цілком конкретна вели-чина. Якщо, припустімо, працює він старшим викладачем кафедри Запорізького філіалу Донецького інституту радянської торгівлі. Тут уже окремим особам варто подумати. Адже не секрет, що в даному випадку від конкретного Миколи Кириловича Педана залежать як стійкі знання, так і тверді оцінки багатьох студентів вищеоз-наченого навчального закладу. Кажуть, що одного чудового (а може, й не дуже) дня саме над їли геометричний метод у філософії нідерландського мислителя Б. Спінози, деякі з них губилися у таких категоріях, як форма і зміст, не кажучи вже про закон зворотнього відношення, старший викладач досить оперативно поспішив скористатися з цього. Він клопоту, на екзаменаційні сіях ставив таким невдахам задовільно». ігшйй Те-ек, голуб цьому скрушиой Микола Кирилович мої й. .. . .і кщливого МЩЙДОІ Ки Але вже не з пор слідство,майже весь ІНСТЙ дав, що порожні руки діяли на М.К.Педана гнітюче. А коли в руках студента (студентки! був акуратний конвертин, старший викладач мінявся просто на очах. Ну, якщо так... лагідно Гн: посміхався тоді філософ, ховаючи до кишені вищеозначений…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"