Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №20 Сторінка 3

(Байки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1987 / № 20 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1987 №20 Сторінка 3 - Байки. Мал. Ю. СЕВЕРИНА - ПАСТИР БАЙКА Чудується вся вовнова рідня: Найнявся в пастирі?.. Немислимо! Бридня! Овець покрасти інша річ... А пасти?!. Вовк із вовків і низько так упасти!.. А Вовку що? Хай казиться рідня у нього свіжина бува щодня. Що толку в тих чутках, у тих помовках? Проблема інша непокоїть Вовка: щоніч отара меншає, шкода... Не буде кого пасти от біда! Олег ОРАЧ ВТІХА Сьогодні в газеті вичитав, що відбулося пограбування віку! Англії знову Хоч сама згораю, втішала себе Цигарка, але ж і людям вкорочую віку. КАМІНЬ Коли мене тримають за пазухою, то значить, що я в пошані. ДЬОГОТЬ Ніщо так не засмучує мене, як чужа радість. Василь СОПРОНЮК. Для початку констатуємо факт: Володимир Миколайович Пашковський уже більше року не любить Зофії Вацлавівни Цукарової, а Зофія Вац-лавівна протягом такого ж періоду відповідає подібною взаємністю Володимиру Миколайовичу. У цьому факті не було 6 нічого такого, що могло привернути увагу широкої громадськості, якби їхні стосунки мали виключно особистий характер, а не виробничий, перебіг яких ускладнюється тим, що В. М. Пашковський і 3. В. Цукарова перебувають у різних службово-вагових категоріях: Володимир Миколайович очолює Мар'янів-ський склозавод, що в Баранівському районі, а Зофія Вацлавівна працює тут завідуючою складом. Адміністратор, як ви самі розумієте, має ширші можливості продемонструвати свої почуття. Щоправда, заради об'єктивності, відзначимо: після того, як В. М. Пашков-ського у 1983 році призначили директором, Зофія Вацлавівна перша зробила легковажну спробу привернути увагу до своєї персони. Недовго думаючи, вона подала на його ім’я доповідну, в якій звертала увагу на вкрай незадовільний стан збереження сировини. І в наступні місяці з незрозумілою настирливістю вдавалася до цього службового жанру. А мусила б задуматися! Якщо не після першої доповідної, то хоч би після третьої, оскільки всі вони дали такий ефект, ніби були адресовані на село дідусеві. Інший би принишк собі у складській комірчині, затямивши, що завскладом завскладове, а директорові директорове, і не демонстрував, що йому знизу видніше. Зофія Вацлавівна це мудре пічкуряче правило зігнорувала і, зрештою, почала пожинати те, що сама ж і посіяла. Коли кількість доповідних перевалила за десяток, у голові Володимира Миколайовича зародилося цілком закономірне запитання: «А хто ти така, щоб мені вказувати?» Запитання, як ви, знову ж таки, самі розумієте, чисто риторичне, бо адміністратор, котрий його ставить, уже має готову відповідь. Залишається тільки дохідливо довести її до свідомості адресата з допомогою перевірених прийомів і засобів. Перший із них: ретельне дослідження біографії на предмет пошуку «ком-проматів», тим паче, коли йдеться про матеріально відповідальну особу. Щодо 3. В. Цукарової він результатів не дав. На превелике здивування В. М. Пашковського, за десять років роботи завідуючої складом Зофія Вацлавівна не вчинила нічого такого, за що можна було б затаврувати. Довелося вдатися до прийому «бумеранг»: у відповідь на чергову доповідну влаштувати перевірку складського господарства, і в тому, про що доповідала Цукарова, звинуватили її ж саму. Списала бухгалтерія незаконно шістнадцять тисяч штук цегли, а вони виявилися на складі, доганяку Цука-ровій. Написала вона, що замість сіна привезли заводським коням якусь солому, комісія прикинула на око, скільки її у стіжках, і сувору доганяку. Не хоче йти Цукарова у відпустку, поки бухгалтерія не зведе по складу кінців з…
 Байки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"