Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №24 Сторінка 5

(Усмішки)
Журнал Перець 1987 №24 Сторінка 5 - Усмішки. ОБІЙМАЄ... Мал. А. ВАСИЛЕНКА Здається, він посаду обійма, А придивись до нього пильно: В обіймах цупко крісло лиш трима, Посада ж вільна... ВІДКРИТТЯ Щоб у життя впровадить відкриття, Бракує часом автору дрібниці: В характері броньованої криці Та сотні літ активного життя! АХ, МОДА, МОДА!.. Непостійність моду відзначає, Вітрогонка, господи прости! Декого до цурки роздягає, Щоб когось із шиком одягти! КРУГОВА ПОРУКА Я кругову Ненавиджу поруку, Вбачаю в ній Гнилу й мерзенну Суть. Коли рука, Затямте, миє руку Обидві ще бруднішими Стають! Альберт МАНДРИК. м. Київ. «Діставайли». УСМІШКА От і підійшов рік Новий!.. Упритул, можна сказати, підійшов. Заметушились усі, забігали. А енергії скільки, а діловитості як при спорудженні єгипетських пірамід. Аж шкода, що цей ентузіазм та не в роботу... В усіх на вустах одне: З Новим роком!.. З новим щастям!.. А ви де новорічне свято зустрічаєте?.. І пішло-поїхало. Кожен так і норовить щось оригінальне утнути. Одні, дивись, у Карпатах Новий рік святкувати надумали, інші з приятелями на дачі, а дехто вже й путівочку на курорт припас та квиток на останній день грудня... Виходить, у купе поїзда, під плацкартний чайок гулятимуть. І дарма! Бо моя Наталя глибоко переконана: як зустрінеш Новий рік так тобі цілісінький рік і матиметься. І я вже неодноразово у цьому мав можливість пересвідчитись. Он зустрічали ми якось Новий рік у наших друзів Дзюркотунів. Зустріли як і належить: куранти послухали, шампанське у келихи розлили, а десь під ранок і додому збиратися почали. А живемо ми аж-аж... Вийшли на вулицю а транспорт не ходить. Стали таксі ловити... І врешті-решт обернулося все так, що я цілісінький рік потім удома не був. Уже наступного дня мене керівництво у відряджен ня послало. Намотався я тоді по командировках, як сайгак по степу. Країна ж то у нас ого-го!.. Не було навіть коли бідолашному й додому заїхати, переодягтися. Так у травні у шапці в Гагру й приїхав. Як сходив із поїзда, провідниця жалібно на мене подивилася. Бідний, каже. А потім на весь вагон: Дорогу хворому?.. От що значить Новий рік не вдома зустрічати... А якби за домашнім столом та в сімейному колі, то, певно, і не мотався б туди-сюди. А ще, за свідченням моєї Наталки, багато і від настрою залежить. Якщо сів…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"