Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №10 Сторінка 5

(Телеграфне Агентство Перця)
Перець 1987 №10 Сторінка 5 - Телеграфне Агентство Перця. ПЕРЧАНСЬКЕ ІНТЕРВ’Ю ТАЄМНИЦЯ УЧНІВСЬКОГО ЗОШИТА 14 січня Цуркановський (Київ) чотири курки; 4 липня комісія чотири курки...» Спочатку нам ці лаконічні записи з учнівського зошита видалися образливими. А що б ви подумали, прочитавши: «4 жовтня директор баран; 6 листопада Цуркановський (Жмеринка) баран; 15 грудня Цуркановський (Київ) баран; 21 січня Марценюк баран; 24 лютого Сушак Л. Ф. баран; 16 березня Цуркановський баран; 16 березня головний ревізор баран; 16 березня Київ баран; 21 липня Гуцол баран; 21 липня комісія баран; 12 серпня комісія баран; 14 серпня Грицюк баран; 14 серпня Шмид-кіс Л. Ю. баран; 19 серпня комісія баран...» Щоб усе з'ясувати, ми взяли інтерв'ю у бригадира підсобного господарства Венди-чанського цукрового заводу І. Н. Довгоборсь-кого. Навіщо ви, Іване Никифоровичу, нехай і у власному щоденнику, людей ображаєте? Та нікого я не ображаю. Люди це люди, а барани це барани. Тітонька Ліда наказувала мені різати заводських баранів, знімати з них шкуру, а м’ясо віддавати людям. Так я й робив. Хто ті люди? Директор це наш директор заводу Анатолій Арсенович Бондарук. Цуркановський його я не знаю. Марценюка теж не знаю. Сушак Л. Ф. це ж сама тітонька Ліда, заступник директора по сировині. Головний ревізор не знаю, звідки він. Київ це столиця України, туди я для когось відправляв баранів. З Гуцолом я не знайомий. Комісія це люди, що приїздили до нас на завод щось перевіряти. Грицюка я теж не знаю кажуть, якийсь начальник. Шмидкіс це наш головний ветлікар. Баранячі шкури я забирав собі. Віддавав їх чинити Вані-машиністу. Платив йому за вичинку тими ж шкурами одна невичине-на за одну вичинену. А ось тут ви написали: ! вересня комісія чотири курки; 25 вересня Загорсь-ка п’ять курок; 29 вересня Сушак Л. Ф. ість. курок; 7 жовтня Вівсюк (Вінниця) чотири курки; 5 листопада Київ (Сушак Л. Ф.) дві курки; 9 грудня начальник залізничної станції Жмеринка вісім курок; 6 січня Цуркановський І II II І Хіба не зрозуміло? То були барани, а це кури. А кому я курей віддавав, ви вже знаєте: комісія це люди, які робили перевірку на нашому заводі. Сушак Л. Ф. це заступниця директора, моє безпосереднє начальство; Вівсюк якийсь керівничок з Він- ниці. Ну, а Київ, як я вже казав, це столиця республіки, туди тітонька Ліда возила курей (патраних) до якихось там ділових людей; прізвища начальника залізничної станції Жмеринка я не знаю, а тільки здогадуюсь, що він любить курятину; чиї іменини не знаю; Цуркановського як я вже казав, не знаю... Всього за кілька місяців я зарізав 28 баранів і 78 курей,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"