Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №01 Сторінка 5

(Коротко кажучи, Вітаємо ювілярів)
Перець 1987 №01 Сторінка 5 - Коротко кажучи, Вітаємо ювілярів. КОРОТКО КАЖУЧИ ф Таке вже хобі постійно треба було думати про алібі. ф Свята наївність: про суму взятих ним хабарів узнав тільки з вироку суду. ф Бочки з медом будили в ньому думки про дьоготь. ф Скільки людей загубило совість, і хоч би один заявив про це. ф Результат акселерації: відразу пішли ягідки. ф І ковалям свого щастя треба дотримуватися правил техніки безпеки. Микола ЛЕВИЦЬКИИ. ДАЛИ ПЕРЦЮ! Кожен, хто купує лотерейні білети, знає, що не всі вони виграють, однак сподівається, що йому пощастить більше, ніж іншим. Дещо подібне сталося і з жителем м. Диме ра Вишгородського району Київської області М. І. Репиком. Знав же чоловік, що Вишго-родська ремонтно-будівельна дільниця не відзначається обов’язковістю при виконанні замовлень, однак десь у глибині душі він, мабуть, таки плекав надію, що на нього ця необов'язковість не пошириться, а тому й уклав угоду на будівництво веранди. Ясна річ, його потаємні .сподівання не справдилися. Два роки М. І. Репик чекав майстрів, а потім узяв у руки кельму, покликав на допомогу сусідів та знайомих і вимурував те, чого душа бажала. А вимурувавши, сів за стіл і написав листа Перцеві. Цей лист був опублікований у сімнадцятому номері журналу за 1986 рік. У відповідь голова Вишгородського райвиконкому Б. С. Синьоок повідомив редакцію, що, враховуючи безвідповідальне ставлення начальника рембуддільниці О. Г. Кірста до виконання замовлень громадян, а також серйозні порушення фінансової дисципліни, виявлені під час перевірки листа М. І. Репика, виконком виніс рішення про неможливість дальшого перебування Кірста на посаді начальника. Ремонтно-будівельну дільницю зобов’язано розрахуватися з М. І. Репиком. ВІД СЛІВ ДО ДІЛА Не просто до діла від слів перейти В суворих умовах сучасної ери: Між ділом і словом ще, як не крути, Папери, папери, папери, папери. Отож, щоб до діла від слів перейти, Здолать на шляху цім численні бар'єри, Недосить спалить у минуле мости: Потрібно спалить Непотрібні папери! НЕПЕРЕ ВЕРШЕНІ МАЙСТРИ В цім ательє такі культурні, Неперевершені майстри: За ваші ж гроші... вас у дурні Пошиють, біс їх забери! Альберт МАНДРИК. Прозаїка Євгена ГУЦАЛА, лауреата Державної премії УРСР їм. Т. Г. Шевченка та премії імені Юрія Яновського з його 50-літтям. Вітаємо письменників-ювілярів! НІМИЙ ГУМОРЕСКА Драматурга Василя МИНКА з його 85-літтям. Поета Ростислава БРАТУНЯ з його 60-літтям. Дружні шаржі А. АРУТЮНЯНЦА Через три роки після того, як у колгоспі «Широкий лан» завели пасіку, його голова, Петро Прокопович, зненавидів гречку. Ні, гречану кашу, як і раніше, він їв залюбки. А от у пору цвітіння ця сільгоспкультура викликала у нього алергію. Бо як тільки гречка відцвітала, на пасіці починали качати мед. А як тільки починали качати, у керівників і не-другорядних осіб з районних інстанцій виникало жагуче бажання на власні очі пересвідчитися, як ідуть фінансово-господарські справи у «Широкому лану». Ну, наче їм там…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"