Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №17 Сторінка 8

(Житіє святих і нечестивих, Усмішки, Друже Перче)
Перець 1987 №17 Сторінка 8 - Житіє святих і нечестивих, Усмішки, Друже Перче. нечестивий Мал. В. ГЛИВЕНКА :3йй »Ху ж шшш ШИЙ вЖ ШШ ЛШ «і-»:-»»:-:-: -?ж і ’- - лгл; їшш Йй ййї ЖШІ№ ий ож ііж« «вш »» іІвіЖО ЩЖ ї-й УйУйУ: О ййЖй* :ЙЙх : :' й: В»» ІІІіІ . ШШЩж ЧЛ У Л .-Л ллХ й-? й*йл йййййЗЙ ййййй Й і : ? : їФЖй Й Уй?:У:’ ІД - г .V ’ - аХ *Х* л*»л; й Л х::Уйї: :й-:: ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! ДРУЖЕ ПЕРЧЕ! Ти не знаєш, часом, навіщо існують човни? Певно, для того, скажеш ти, щоб ними плавати. Вірно! Але це стосується тільки тих човнів, які не приписані до пристані № 6, що розташована у нас на Оболоні. А справа в тім, що у човнярів нашої пристані дуже багато проблем. Приміром, заправки немає. Це по-перше. По-друге, зону Києва ми маємо пропливти до 10 години ранку і повернутися на стоянку не раніше вечора. По-третє, пройти техогляд наших плавзасобів ми не можемо. Оскільки інспекція встановила такий день і години техогляду, що всі власники човнів у цей час на роботі. По-четверте... А втім, Перче, що розповідати. Коли і сам бачиш, що пристань № 6 справді відповідає своїй прямій назві: човни стоять тут мало не на вічному приколі. Якщо ти надумаєш шити собі костюм, то не звертайся до ательє найвищого розряду, тобто в «Люкс». Ні, ти не дивуйся такому застереженню. Просто в ательє № 13, що належить до категорії «Люкс» і знаходиться у місті Києві по вулиці СакСаганського, я вже мав нещастя пошити собі костюм. І дійшов В. СТОПЧЕНКО та інші всього 21 підпис. висновку: в ательє найвищого розряду справді усе роблять на найвищому рівні. Принаймні, моє замовлення було виконано, що називається, з браком вищого гатунку. Отож, друже, підшукай собі якесь заштатне ательє. І сміливо о ормляй замовлення. Певно, менше і спартачать. м. Київ. майстри нижчої категорії відповідно М. РОМАНЕНКО, замовник. хочеш житимеш женера ійВЇ л*л* *Л'Л ШїІЙЙ Вв «Ж *;*:«* я я иия» ШиЙЖя ШШШШ л*« - шжж? Йй2й? й їй ЖййййШї вві ОЖ Ж ШЛШ лййВ 'й й Йїйййй- 11111 ві»і«і УСМІШКА Якби посеред ночі засяяло сонце, я здивувався б менше: дружина сама купила для мене десять пачок сигарет. Задоволений? защебетала вона. Я тобі завжди тепер куплятиму. «Певно, якоїсь дорогої обнови закортіло», подумав я. Куди ти, Петю, в коридорі холодно, ніжно мовила вона, коли я зібрався вийти на сходи покурити. Пали на кухні або ще краще в кімнаті. Мені так подобається, коли чоловіки палять! Від здивування я вклав у рот аж дві сигарети: не менше, як на норкову шубу замахнулась. Петрику,запали, я аж скучила за димом. Люблю, коли чоловік сигарети з рота не випускає, ластівкою увивалася навколо мене. «Щось не те, засумнівався я. Захворіла або знущається. Раніше диму не терпіла і на тобі!» Як лягали спати ще раз ошелешила. Поклала біля мене на столик дві пачки сигарет і сірники. На ніч вистачить,…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"