Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №17 Сторінка 2

Журнал Перець 1987 №17 Сторінка 2. З ЦИКЛУ «САТИРИЧНІ РЕЗОЛЮЦІЇ ВЗДОВЖ СПИН ВОРОГІВ РЕВОЛЮЦІЇ» ставку на рисистого іподромного жеребця. Розмірковували при цьому так: «Хай біжить! Наввипередки із Денікіним. Який з них першим до Москви добіжить, нам, фактично, однаково обидва з однієї конюшні, обидва з одних рук годуються. Бажано, звичайно, щоб ніздря в ніздрю бігли, гарантій на виграш більше!» І адмірал Колчак побіг. Побіг із Сибіру через Урал аж на Перм, щоб там північним крилом з'єднатися з військами англійських інтервентів, які висадилися в Мурманську і Архангельську. А коли південне крило його військ з'єднається з Денікіним, то більшовики в такій блокаді опиняться, що її інакше, як зашморгом, не назовеш. І тоді їм повний афрунт виходить. Бо ж неможливо, міркували собі наші недруги, щоб сили, які дислокуються на отакусінькій території, могли довго протистояти силі, яка контролює отакенну територію. Вся Україна, Дон, частина Білорусії стогнуть під чоботом німецьких окупантів. На Північному Кавказі, на Кубані, та й на Дону, в південних губерніях Росії Денікін, на півночі англійські інтервенти. Скоро у південних портах висадяться Як і в Денікіна, у Колчака теж є свої білогвардійські «камікадзе», які на повний зріст під кулями і шрапнеллю йдуть у психічні атаки. Червона Армія з важкими боями відступає майже по всьому Східному фронту. Нічого, нічого, скоро стиснута до відказу пружина розпрямиться і вдарить. Володимир Ілліч Ленін особисто очолює розробку плану розгрому Колчака. Він уважно вивчає карту Східного фронту. Гляньмо на карту і ми. Фронт і тил «верховного правителя» скидаються на літеру «Т», перекинуту набік. Коротша лінія літери, спрямована в бік Москви, простягнулася від Уралу до Поволжя. Це і є, власне, фронт. Довша риска «Т», що простяглася від Волги до Тихого океану, в основному, тил. І хоч уся величезна територія формально підвладна «верховному правителю», фактично його влада реальна лише на залізничних станціях і вздовж залізничного полотна. Далі як на кілометрів тридцять від залізниці колчаківські мародери заглиблюватися не наважуються. Там, далі, вглиб тайги, володіння сибірських і далекосхід- ходженням, не тільки в тому, що один з них націоналіст, а другий великодержавний шовініст, а це два боки однієї медалі, не тільки в тому, що вони обидва люті вороги революції... Блюхер, Ту хачевський, Чапаєв! Східний фронт прорвано, колчаків-ці відкочуються на схід, і одразу ж територія, підвладна «верховному», звужується до ширини залізничної колії. Під вагоном територія... Правда, у історика-науковця для українського «соціаліста-ре-волюціонера» і для військового диктатора різні полички, але... вагони у Петлюри і Колчака були одного класу і «територія» завширшки однакова. Хіба що у Колчака довша аж до Іркутська. ...Ешелони сукалися ниткою завдовжки в кілька тисяч кілометрів: бронепоїзди, класні вагони, вагони із солдатами, санітарні теплушки, вагони з награбованим, платформи з гарматами і польовими кухнями. В одному з вагонів... Директорія? Ні, Колчак зі своїми поплічниками. Поїзд заскиглив гальмами і зупинився... Що за станція? Іркутськ! У двері класного вагону загрюка- О-о, тільки Омським він себе не вважав! «Зело»…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"