ГУМОР І САТИРА

Перець 1987 №23 Сторінка 5

(Страшне перо не в гусака)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1987 / № 23 / Сторінка № 5

Перець 1987 №23 Сторінка 5 - Страшне перо не в гусака. Страшне перо не в гусака... «При транспортуванні одна свиняча голова вагою 35 кг вискочила з машини. Зі слів очевидців, була підібрана і зарізана на місці власниками приватної машини». (Із заяви з міліцію). Надіслав В. ГОНЧАР. «Душа ця боліла, клекотала, відверто показуючи своє безсилля і водночас демонструючи одностайне прагнення докорінно змінити становище, повернутися лицем до колективу, вирватися із стану летаргії і енергійно, за велінням серця і совісті взятися за справжню, дієву роботу». (З газети «За ударну працю» івано-франківського виробничого об'єднання «Геофізприлад» за 15 вересня 1987 року). Надіслав С. ПЕРЦОВСЬКИИ. Розумне та вічне спадає на думку не щодня. І не кожному дано повторити славнозвісне «Еврика!» В обласних Черкасах, проте, дуже добре пам'ятають, як років вісім-десять тому директор навчально-курсового комбінату (нині вже колишній) М. Т. Сподаренко оприлюднив свою вимрійку: Щоб поставити черкаського буді- його щирим бажанням будь-що уславити черкаського будівельника (а заодно погрітися і самому в променях його слави), але від вияву почуття радості нас стримують певні обставини. Зокрема, така. Минає ось уже другий рік, як у комбінаті «Черкаспромбуд» було прийнято рішення «форсувати музейну проблему», а справа не тільки не зрушилася з мертвої точки, а, як нам У цілому акт підписати можна, але ж де ще десять поверхів?! вельника на п'єдестал, щоб гідне уславити його благородну професію (а заодно розв'язати і деякі складності з залученням молоді на будови), чи знаєте, що для цього потрібно? А що? зацікавилася нездогадлива громадськість. Потрібен музей, голосом пророка відповів Сподаренко. Музей трудової слави будівельника Черкащини ! Пристрасне слово, як відомо, надихає і кличе. Дайош музей! підхопили ідею Сподаренка в комбінаті «Черкаспромбуд». Схвалюємо і підтримуємо! приєднався обком профспілки. У похід за славою вирушили також комбінати «Черкассільбуд», «Чериас-зодбуд», «Черкасжитлобуд», науково-технічне товариство. Високі були поривання, чудові наміри... Не було лише діла... Від музейного екстазу, що вибухнув у Черкасах наприкінці 70-х років, до нас дійшла лише невеличка тека. Пожовклі від часу папери засвідчують: на спо рудження музею трудової слави було виділено 80 тисяч карбованців. (Коли і як освоєно ці кошти, залишається загадкою). Як найдорожчий експонат, зберігається в теці і список членів оргкомітете по створенню музею аж 28 осіб. (Що здалося осилити і чому комітет згорнув свою діяльність, за сімома печатками). Втім, лишимо архів для архіваріусів, а самі порадіємо новому спалаху музейного ентузіазму в Черкасах, який спостерігається в наші дні. Будемо документально точними і звернемося до наказу начальника комбінату «Черкаспромбуд» В. Г. Сагуна від 25 березня 1985 року. Усе, що робилося досі у справі створення музею трудової слави, твердить автор наказу, робилося дуже повільно і неправильно. Переорієнту-зазшись на швидкісний метод, Василь Григорович наказує: 1. Від спорудження спеціального приміщення для музею Відмовитися. 2. Експозицію розгорнути в прибудові гуртожитку навчально-курсового комбінату,…

Страшне перо не в гусака

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"