Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1987 №23 Сторінка 3

Журнал Перець 1987 №23 Сторінка 3. Трапляються, шановні, у нашому житті швидкоплинному сюрпризи найнесподіваніші. Якось до кабінету старшого виконроба Піщанської МРБД (міжрайонної ремонтно-будівельної дільниці) неждано-негадано завітав богослужитель рай-центрівської парафії Сергій Виговський і з ходу випалив: Ну, то що ж, раб божий, горіти тобі у геєні огненній! Що-о це ви, батюшко?! Христос із вами!.. Чим же це я перед богом чи перед вами завинив? злякано простогнав, схопившись за гудзик, господар кабінету Костянтин Федорович Бутнару. Завинив чи не завинив, а скажи-но мені, отрок, як потрапив ти у це крісло? У тебе ж і освіти для цього немає Закінчив сільгосптехнікум, то й ішов би собі до колгоспу працювати А яке вам, батюшко, до цього діло? або, А таке, грішнику! Хіба в тебе вуха законопачені може, очі більмами затягло, що не бачиш і не в дчуваєш потреби святої обителі у проведенні ремонту капітального? Але ж наше підприємство покликане обслуго- вувати населення будувати й ремонтувати житла та інші приміщення для людей!.. спробував відбити натиск служителя культу представник державної інституції. А хіба церква божа не для людей? Ну, гаразд, отче, умолили ви мене! Ідіть до бухгалтерії, оформляйте замовлення, платіть гроші, і ми швиденько, позачергово вашу церкву відремон- туємо... Е-е-е, суєта суєт... Що це ти верзеш, кандидате до пекла! Для обителі святої можна б і без грошей... Як це?.. На злочин штовхаєте?! Та якщо довідаються, не приведи господи, то мені ж буде амба!.. А ти, сину мій, не бійся! Всі святі угодники грішниками життя своє починали. Словом, вибирай: або задарма, або горіти тобі, кажу ж, у геєні огненній. Амінь! Чи то попова погроза так налякала невіруючого Бутнару, чи то спокусила приваблива перспектива ще за життя уготувати собі тепленьке місце в раю, але він, зітхнувши, прорік: Ну, якщо так, то йдіть до запеклого грішника, що є моєю правою рукою, майстра Гальчинського Григорія Івановича. Донедавна він був рядовим столяром , а коли спіймався на гарячому тягнув цемент з рідного цеху, я висунув його на посаду майстра. І тут він тягне: і лісоматеріал, і гроші, і... Але ви, батюшко, не бійтесь: з вас він нічого не злупить. Ото що хіба самі покладете йому «на лапу», але я про те нічого не хочу знати... Як було сказано, так і зроблено: містечкова свята обитель була відремонтована за рахунок... держави! Дізнавшись про таку богоугодну акцію комуніста Бутнару, завідуючий відділом організаційно-партійної роботи Піщанського райкому партії Олександр Семенович Шморгун викликав його до себе і відразу ж схопив бика за роги: То, значить, попу можна, а мені?! Що попові можна, то дякові зась! хотів було віджартуватися народним прислів'ям старший виконроб, але прикусив язика, бо відчув, що тут не до жартів... Про те, що і як було далі, повідомив начальник Піщанського райвідділу міліції Степан Франкович Накамарський. «У лютому 1986 р., пише він, у названій МРБД без оформлення документів і без оплати був виготовлений і доставлений додому працівникові Піщанського райкому партії Шморгуну О. С. (завідуючий оргвідділом) дверний блок до особистого автогаража. Стосовно Шморгуна О. С. у Піщансь-кий райком партії направлено інформацію, його притягнуто до партійної відповідальності». А перший секретар райкому Едуард Іванович Василевський сказав: Більше року ми думали, що робити з Шморгу-ном, і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"