Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №20 Сторінка 5

(Гуморески)
Перець 1988 №20 Сторінка 5 - Гуморески. У ДУБОВИКА БІДА: дах над квартирою став, наче решето, протікає. Особливо у дощ, як кажуть жартівники. А Дубовик людина заслужена: учасник, ударник, ветеран. Колись на його прохання, на його скарги, можливо, і не відгукнулися б оперативно і чуйно. А нині одразу відгукнулись і зреагували. Бо час такий. Тільки його скарга в інстанцію надійшла, а тут уже й виклик. Точніше запрошення. Сідайте, розповідайте, ми вас слухаємо, сам начальник прийняв. Так що там у вас, Миколо Єгоровичу? Дах протікає. І давно? Та вже, сказати 6... Ясно, ясно! І дуже тече? Що на вулиці, що в квартирі. І ви звертались? Звертався. Неподобство! Черстві люди! Тут на голову ллє, а вони... Та-а-к, записую. Це ми негайно. От спасибі! зрадів Дубовик, збираючись покинути кабінет. Куди ж ви? заступив дорогу начальник. Присядьте! Хіба можна так поспіхом? Ви мені, Миколо Єгоровичу, про стелю нічого не сказали. Як вона? Прогнила. Що ж тут казати. Оскільки дах протікає вже років п'ять, то ніяка стеля не витримає. А в нас же дерев'яна, давня. Ось бачите, а ви мовчком, дорікнув начальник. А там щось не врахуємо, будете знову скаржитись. Та вже хоча б дах, зітхнув Дубовик і уявно обійняв начальника. За його чуйність. Отже, дах, стеля, ніби на підтвердження своєї доброти, мовив начальник. А як у вашій квартирі стіни? Пооблуплювались, похитав головою Микола Єгорович. Дах протікає, сирість... Самі розумієте. Тому я вам дописую ще й стіни, черкнув у блокноті начальник. І взагалі, що ви за скаржник, коли з вас кожне слово доводиться силоміць витя- СВІТЛІЇ ЕТЬ. 'сухии кормі Мал. В. ШИРЯЄВА ВОДУ гати? Може, через те й не реагували на ваші заяви, що ви так м'яко наполягали. Можливо таке? Та можливо, погодився Дубовик. Виходить, самі й винні, присоромив начальник. Та виходить, не став заперечувати Дубовик. Щоб не напсувати. От я вас і навчу, підняв палець начальник. Щоб знали, як свої інтереси обстоювати. А в якому стані підлога? І не питайте, відповів Микола Єгорович. Коли дах протікає, то підлоги не врятуєш. Ехе-хе! Ваше зітхання красномовніше за будь-які слова, сказав начальник. Тому записую й підлогу. У вас вона з чого? З дощок, пояснив Дубовик. Старомодна. Дрібниці, заспокоїв начальник. Стару зірвемо. Постелимо паркет. Дубовий. Щоб на віки. Згода? Згода, згода! замахав руками Микола Єгорович. То це, виходить, чекати нам капітального ремонту? Саме так, підтвердив начальник. Уже як починати, то комплексно. Все одразу. Щоб ви більше не просили й не скаржились. Чекайте ремонту і будьте здорові! Начальник потиснув Дубовикові обидві руки. До дверей провів. Ще й по плечу поляскав. «От час. настав, радів дорогою Микола Єгорович. От люди пішли. Оце перебудувались! Оце демократизувались!» Удома Дубовик майже художньо розповів, як його приймали, що йому наобіцяли. Тепер тільки чекати наслідків. І дочекались. Десь за тиждень два чоловіки й жінка до хати. Дубовик? жінка заглянула в якийсь, складений удвоє, папірець. Дубовик. Скаржились, що дах протікає? Просив, щоб допомогли, уточнив Микола Єгорович. Це все одно, сказала…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"