Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №11 Сторінка 4

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1988 / № 11 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1988 №11 Сторінка 4 - Телеграфне Агентство Перця. ОСТЮКИ ЗА КОМІР КІРОВОГРАДСЬКА область. (Кор. ТАП). Нещодавно Новоук-раїнський завод круп'яних виробів отримав від жительки села Хмельове Мало ви сківсь кого району Г. М. С луцької незвичайну посилку. Коли фанерний ящик було відкрито, у ньому виявилися остюки. Адміністрація підприємства довго мудрувала, що вони можуть собою символізувати, аж поки на дні тієї посилки не знайшли листа. «Шановні харчовики, писала Галина Миколаївна, ці остюки я назбирала не в полі, а у дієтичних вівсяних пластівцях, які виробляє ваш круп'яний завод. Можете їх покласти за комір тому, хто замість високоякісної харчової продукції виробляє суцільний брак». Штаб-квартира ТАП приєднується до цього побажання. Покажіть мені таку людину, котра 6 відкрито заявляла: «Я проти перебудови!» Ну що? Знайдете? Ото ж бо. Перебудові нині співають осанну всі, до неї закликають всі, про неї говорять усі. Й нерідко всус. От, приміром, Валентин Сергійович Дяченко, головний лікар Приморської дільничної лікарні Білгород-Дніст-ровського району на одному із занять у мережі партійно-політичної освіти поставив питання так: А як ви розумієте перебудову? він обвів суворим поглядом своїх слухачів і зупинив його на санітарці М. М. Нападовській, заступникові секретаря парторганізації, членові профкому. Ось ви, Маріє Миколаївно? Очевидно, Валентин Сергійович гадав, що М. М. Нападовська відповість у стереотипі не таких далеких часів, коли на політзаняттях усі сиділи й куняли, а хтось один бубонів про те, що треба працювати ще краще, перевиконувати плани, боротися за продуктивність праці й ефективність вироб ництва... ліків, що містять наркотичні речовини. Такі акти підтвердились, та оскільки незаконне списування ліків старшою медсестрою К. І. Холостенко мало місце чотири роки тому (коли ще вважалося, що наркоманія існує не у нас), то прокуратура визнала недоцільним притягати винних до кримінальної відповідальності. Вони відбули ся легким переляком і незначними дисциплінарними стягненнями. А М. М. Нападовська, яка говорила про недосконалість штатно-фінансового розкладу, почала відчувати цю недосконалість на собі. Раптом виявилося, що у Приморській лікарні надто багато санітарок. А відтак треба скорочувати їх штат. У першу чергу М. М. Нападовську. Можливо, ще декого. Поповзли чутки, що цього скорочення б не було, якби ото не вихопилася Марія Миколаївна з тією критикою. Санітарки зчинили крик, і... скорочення не відбулося. Але М. М. Нападовській почали змінювати режим роботи, переводити з місця на місце, внаслідок чого вона втратила десять карбованців до- виключення М. М. Нападовської з партії. А ось тепер у дільничній лікарні починає витати думка: чи не можна, використовуючи Закон про трудові колективи, винести вердикт не бажаємо працювати із нею! в Приморській дільничній лікарні раптом намислить висловити якісь критичні зауваження? Адресуємо їх до статті головного лікаря районної лікарні В. А. Савельєва, надрукованої у газеті «Советское Приднестровье» 22 грудня 1987 року. Наведемо невеличку урочисту цитату з неї: «У райкомі партії тепер будують роботу на основі демократизації і гласності, враховують думку широких верств населення. З будь- якого питання можна звернутися до будь-якого керівника району. Критикувати можна не озираючись і не побоюючись за наслідки». Аби ж то так. Як кажуть, дай боже нашому теляті вовка з’їсти. Медики знають: якщо в організм ввести несприятливі для нього речовини або ліки, то починається алергічна реакція, іноді навіть бурхлива. У нашому випадку навіть незначні лікувальні дози критики виявилися неприйнятними для організму Валентина Сергійовича Дяченка і дали небажаний побічний ефект. А його ж таки б не було, якби ото всі зусилля, витрачені на чвари, конфлікти, суди-пересуди, на догани та були спрямовані, говорячи медичною термінологією, в реабілітаційне русло, тобто на поліпшення справ. Ну, чого б оце лікарню й досі опалювати дідівським способом пічним методом, коли в селі вже є опалення парове. В будинках колгоспників санвузли не гірші, ніж Але Марія Миколаївна, перебуваючи під враженням того, що тепер можна говорити те, що думаєш, візьми й скажи: А я у нашій лікарні перебудови поки що не бачу. Ось понад рік у нас немає акушерки. І породіль доводиться везти до іншої лікарні, за десятки кілометрів. Чому замість трьох водіїв чергують двоє, які мають по півтори ставки, а поїхати до хворого, бува, нікому? Чому завгосп Унгурян розписується у відомості на зарплату за неіснуючих працівників, а путящого віника придбати не може? Воно, звісно, Марія Миколаївна не ого-го які глобальні проблеми порушила, але в масштабах дільничної лікарні цілком реальні. А чого ви лізете у штатно-фінансовий розклад? почувши таке, закипів Валентин Сергійович. Ведете себе, як базарна тітка,…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"