ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №14 Сторінка 5

(Бувальщина, Усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1988 / № 14 / Сторінка № 5

Перець 1988 №14 Сторінка 5 - Бувальщина, Усмішки. Парамон Парамонович шанобливо поклав телефонну трубку, обхопив обіруч лису голову і поринув у задуму. А подумати було про що телефонували від Івана Івановича: завтра приїздить власною персоною, хоче пересвідчитись, як у колгоспі готуються до жнив. І що там дивитися готуються... Не те щоб дуже, але й не зовсім погано. Та хто зна, які ще наміри в Івана Івановича і хто може поручитися, що пильне око обласного керівника не помітить чогось такого... А він багатьом відомо чоловік крутої вдачі. Ні, найкраще було б одвернути керівну увагу на щось інше. Та пообідати б на лоні, так би мовити, природи, та ще й з причепом... Але де там, не погодиться нізащо, доки не обдивиться, що намітив. А боронь боже, не сподобається, то й на обід не лишиться. Ні, треба щось придумати, щось таке... ! ляснув себе по лобі Пара мон Парамонович. Раки! Перед ними ніхто не встоїть. Якщо з розумом... І голова відразу загукав секретарку: Лідо! Лідо! Гукни Марата, та хутчіш... Чекаючи на шофера, Парамон Пара- монович нетерпляче міряв кабінет, потираючи од задоволення руки. В го лові визрівав геніальний план. Зайшов водій, мнучи в руках кашкета. Марате, є завдання, бойове, можна сказати. Майнеш у Новопетрівку до рибалок і привезеш раків. Мішок. Живих. До вечора щоб був як штик. Із раками. Ясно? Та воно-то ясно, переминався з ноги на ногу водій. Але хто ж вам тих раків зловить без... і Марат виразно поворушив пальцями правиці. А-а, здогадався голова. Зайди до бухгалтера і візьми під звіт. Потім спишемо. Іди, йди, зараз я йому скажу... Подзвонивши бухгалтеру, Парамон Парамонович викликав головного інженера Водоп'яна і дав вказівку негайно, сьогодні ж, вирівняти грейдером путівець понад Бугом. (БУВАЛЬЩИНА ЗАСТІЙНИХ ЧАСІВ) Та тудою давно вже ніхто не їздить... дивувався інженер. Роби, що кажу. Та дивись, щоб ажур був. Надвечір повернувся Марат і доповів, що діло зроблене, раки у багажнику. Парамон Парамонович хвацько підхопився з-за столу. Поїхали... «Волга» м'яко котилась понад Бугом. Розрівняна грейдером дорога була не вищий клас, та миритись можна. Путівець петляв берегом, обминаючи верболози, мокрини, ковбані з водою. Біля однієї такої ковбаньки Парамон Парамонович звелів загальмувати. Обійшов її навкруг, затим до Марата: Тягни раки сюди і висипай. Тільки не всі. Половину. Прямо в калюжу? завагався той. Роби, що кажуть... Водій витрусив півмішка раків у воду, спостерігаючи, як вони розповзаються, спочатку повільно, ніби знехотя ворушачи клешнями, а потім, відчувши рідну стихію, енергійно ляпаючи шийками. Біля наступної калюжі Парамон Парамонович наказав витрусити у воду решту раків. Як гадаєш, за ніч не повизди-хають? запитав у водія. З якого дива? Та вони зовсім без води тиждень витримують... А в річку, бува, не перерачкують? Може, сторожа приставити? Вони що дурні на сушу лізти?.. ...Другодні Парамон Парамонович, як і годиться, поштиво стрічав гостя за селом. Той був серйозним і діловим. Забажав одразу їхати по бригадах і запросив Парамона Парамоновича до своєї машини. Поїдемо понад річкою, запропонував голова Іванові Івановичу, якщо не заперечуєте. Дорога, правда, гірша, але ближче. Та й приємніше... Діло хазяйське, погодився той. Машини скотились з пагорба. Лагідно шурхотіли шини по розрівняному путівцю. Від широкого Бугу віяло прохо лодою. Парамон Парамонович тихо радів все йшло, як і намічалося, отже, буде, як задумано. Марина Куделя, кол госпна кухарка, уже, певно, порається біля плити,…

Бувальщина Усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"