ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №03 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1988 / № 03 / Сторінка № 7

Перець 1988 №03 Сторінка 7. * ПРОТОКОЛ З КЕРІВНОЮ ЛАЙКОЮ ПЕРЕДМОВА ПЕРЦЯ ДО ЛИСТА ПОЛІНИ МИКОЛАЇВНИ ФУРМАНЧУК Листи читачів про НЕперебудову 9 НАРОДНЕ ПРИСЛІВ'Я регес на. регес иа. І ЩУКУ ВИКИНУЛИ... З РІЧКИ Коли я прочитав лист жительки села Сущанки Попільнянського району Житомирської області, секретаря виконкому сільської Ради родних депутатів П. М. Фурманчук, яка 20 жовтня ловою відкритих партійних зборів місцевого колгоспу витяг із протоколу, який вона приклала до своєї заяви, то навіть мені, загартованому в боях проти всіляких неподобств, стало не по у час перебудови, у час революційних змін у суспільства керівник,, тим паче член партії може на партійних зборах, не кажучи вже про свавілля та самочинство у повсякденній роботі?! Виявляється, може. Перший секретар райкому партії А. П. чук під час нашої з ним телефонної розмови підтвердив це. твердивши, сказав: Василь я лист області, села Сущанки депутатів відкритих із протоколу, загартованому в собі. Невже, подумалося, житті відверто хуліганську поведінку зборів вона проти тим може. з ним яка 20 місцевого приклала до 1987 року була «Світанок», заяви, то стало на- го- І дозволити собі секретар райкому парти Іван- А під- Революційна перебудова набирає в суспільстві сили і розмаху. Набирає сили і громадянська активність людей, які дедалі енергійніше включаються в боротьбу за нове, проти старого, гальмівного, консервативного, облудного. Однак і оте старе, гальмівне та облудне, слід відверто сказати, поки що не таке вже й слабке. Ні, воно ще має сили, часом і немалі, й знавісніло чинить опір перебудові. Звісно, представникам гальмівних сил ой як не хочеться здавати позицій, а конкретніше позбавлятися насид жених місць, спокою, бездіяльності, втрачати накопичене протягом десятиріч бюрократичного існування. їм ще ой як кортить потиснути на «маси», щоб люди не «висовувалися», затулити «крикунам» рота, не дати себе викрити. От і вдаються до тих же давніх і звичних методів, інколи навіть таких, що аж моторошно стає. ...Малеча нерідко лякається, коли бачить повзе уперед, а очі у нього позаду. Либонь, От і типовий нинішній против- нерідко коли яким, рака, який, здається, з того й пішло прислі- в'я: «Тим рак страшний, що очі ззаду». ник перебудови схожий на того рака. Тільки ми знаємо, що рухається він усе ж таки не вперед. А очі у нього й справді повернені назад у те застійне минуле, з яким партія і весь народ сповнені рішучості покінчи- ти назавжди. Якович Г улак іще молодий голова колгоспу. Має певні здобутки. Он господарським способом школу будує... (Щоправда, про організації роботи самого колгоспу перший секре-а питання його поводження з людьми у ме- здобутки голови 8 тар не сказав нічого). Ну, не на контролі. Словом, вивчаємо... нить свої вчинки, я ще не знаю... М'якенько сказано. ділових тепер, І з моральних погляду Хоча як він сам зрозуміє і оці- Обачно. З оглядкою на старий підхід до оцінки якостей саме на Але чи теперішні принципові і керівника. так треба оцінювати чесні вимоги? Особливо коли йдеться аж ніяк не про ординарні випадки. А ось і сам лист. Пишу я тобі, Перче, тому, що вже зверталася у вищестоящі районні органи, «Поліно Миколаївно, нікуди не пиши, ми самі розберемось». І от уже де мені сказали: «розбираються» хтозна-скільки від 20-го жовтня. Того дня у нашій відкриті партійні збори, обрали мене. На проходи-яких ко-секре-заплано-Г улака колгоспу «Світанок», Павлоградського району на Дніпропетровщині. розлилася вода по інисто центнерів риби цінних порід. Обуреним людям «БУД» це, як неважко здогадатися, останній склад скороченої назви будівельної організації. У нашому випадку таких «БУДів», а ще конкретніше, трестів три: «Київшляхбуд-1», «Київ-Є. А. Гор-«Київпідземшляхбуд-2», трестів три: яким керує С. В. Славинський; водбуд», батюком, законними ТРИ «БУДи» звісно, нехлюї в-підрядчиків і ТА ІВАН КИРИЛОВИЧ парторганізації ли відкриті партійні збори, головою муністи обрали мене. На цих зборах тарем партбюро Б. В. Мосійчуком було вано розглянути поведінку комуніста Василя Яковича, його неправильні дії який ктно ставиться до спеціалістів і також за порушення Статуту колгоспу: но, без відома загальних зборів правління двох його членів. Секретар партбюро догану. Г улака, дії. Проте лайкою (у витязі з протоколу зборів це все, Пер-відбито). Після цього у мене стався великий нервовий струс, із мене направили в лікарню на стаціонарне поведінку голови колгоспу «світанок», за як керівника господарства, зловживає службовим становищем, некоре-колгоспників, ВИВІВ а самочин-із складу голові до не, ВІН запропонував Як голова зборів щоб він і сам розповів про свої накинувся на мене з образливою мій я оголосити я звернулася втратила свідомість, яким ліку- син до речі, до першого А. П. Іванчука, розібратись». але « з Гулаком, так член теж секретаря райкому як згодом і райкомі очолюваний І підпорядкований В. М. Кочерзі. Усі ці «БУДи» звів до однієї компа-Володимир Петрович Климовсь-кии енергійний та підприємливий начальник санаторію «Хутір Вільний». Енергійність і підприємливість породжені не тільки позитивними властивостями його характеру, а ще й дуже щирою турботою про те, щоб «Хутір Вільний» став справжнім осередком здоров'я та відпочинку. Саме з цією метою В. П. Климовсь-кий і заповзявся реконструювати санаторій. А заповзявшись, склав угоди з названими вище «БУДами» в особі їх керуючих. «Київшляхбуд-1», зокрема, узявся прокласти навколосанаторні дороги, встановити різні огорожі, обладнати зливові стоки й таке інше. «Київводбуд» зобов'язався капітально відремонтувати греблю одного з ту- НІІ та І мальовничих ставків. а узяв на себе тешніх «Київпідземшляхбуд-2» реконструкцію теплових мереж. Ось так три «БУДи» включились у перебудову. Санаторію. І дуже швидко й наочно довели, що їм усім спершу варто було б включитися в іншу перебудову власної діяльності. Позаяк усі вони дружно провалили виконання договірних виконання І Ну. зо- бов'язань, поставили хто чим поставили тих, лікується в санаторії, у дуже незручні умови, а В. П. Климовського у дуже незручне становище. Лікуються ж у «Хуторі Вільному» ветерани і працівники міліції, а сам санаторій належить Міністерству внутрішніх справ УРСР. Здавалось би, кому-кому, а якраз керівникам міністерства і слід було б натиснути методами на примусити зробити все, що належить. Аж ні не натисли, не примусили й не допомогли власному ж закладові здоров'я. А заковика в тому, що працює у Міністерстві внутрішніх справ республіки Іван Кирилович Маслов. І йому особисто чимось дуже не до вподоби енергійність і підприємливість начальника санаторію. І внаслідок цієї недов-подобливості він не лише не сприяє В. П. Климовському у Його реконструктивній роботі, а навпаки зводить перед ним усілякі перешкоди. Робити ж це Іванові Кириловичу зовсім не складно, оскільки працює він не рядовим службовцем, а начальником міністерського управління будівництва. Підсумок же: капості чиняться так самому В. П. Климовському, як важливій справі поліпшення охорони здоров'я працівників і ветеранів МВС. І це ми відчули на собі під час перебування на лікуванні у санаторії «Хутір Вільний». капості самому В. П. Климовському, IX не Ветерани і працівники органів внутрішніх справ. Мова не про алегоричну глібовську розбишаку, яку телепні-судді вирішили... «у річці утопити». А тепер от, мовляв, у період перебудови, соціальну справедливість нарешті відновлено. Ні! Мова про реальних щук, а також коропів, карасів та іншу рибу, яка весело розгулювала собі, хай не у річці, але в досить-таки просторому новов'язівському ставку, що належить колгоспу «Прогрес» Розгулювала аж до весни минулого року, коли за командою колгоспного керівництва на греблі відкрили шлюзи й спустили частину води. Щоб, мовляв, запобігти весняній І повені... Найпрудкіші представники риб'ячого поголів'я рвонули через ті шлюзи зі ставка (бо навіть рибозатримуючих металевих сіток поставлено не було), і їх голіруч повиловлювало місцеве населення. А більш обережні позалягали на дно, але теж не врятувалися від наглої смерті: загинули від задухи. За найскромнішими підрахунками, наклало їх там своїм риб'ячим життям десь за 200 центнерів. А через півроку, у жовтні, така ж сама доля спіткала…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"