Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №09 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
Перець 1988 №09 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. Оновлення по всій окрузі! Розвіялись зимові сни... Із Першотравнем, любі друзі! Зі святом Праці та Весни!.. Весна прекрасна! Що й казати! То пісня, сонце, солов'ї Та усілякі рути-м'яти... Усі ми любимо її. Ні, я, дозвольте доповісти (Та ще й запевнити при цім), Не пнусь пролізти в моралісти Чи в самозвані мудреці. Але (із міркувань найкращих) Не зайве нагадать отут. Що свято це людей трудящих, Ним ушановується Труд! Аплодувать і я не проти. Але (погодитеся ж ви!) Вже час меткіше до роботи Закачувати рукави, Гуртом завзято і затято Бороти усіляке зло, Вершить задумане, щоб свято На нашій вулиці було! І це, звичайно, пречудово. Але у ці святкові дні Хотілося б сказати слово Во славу не лише весні... А то за шквалами овацій, Було, й призабували ми, Що Першотравень свято Праці, Яка і робить нас Людьми!.. Ваш ПЕРЕЦЬ. ПЕРЧАНСЬКІ КОНСУЛЬТАЦІЇ «Два роки тому Снятинська меблева фабрика, що на І вано-Франківщині, відвантажила нам для продажу населенню шістдесят сім наборів меблів «Електра-8». А фурні-туринки петель, гвинтиків, шурупчиків і тому подібного ані грама. Згодом, правда, після тривалого листування надіслали нам дещицю... накладною платою. Довелося викласти за чужі гріхи 180 карбованців. Та біда в тім, що дещиці вистачило лише на двадцять сім наборів, а решта досі припадає пилом на складі. Що з ними робити? Л. КРАВЕЦЬ, завскладом військторгу. м. Первомайськ Миколаївської області». Радимо відправити оті сорок комплектів меблів на домашню адресу директора фабрики. Звичайно ж накладною платою. «Голова нашої Петрашівської сільської Ради М. Н. Приступе повідомив в інтерв'ю «З турботою про село», опублікованому в райгазеті «Сільські новини», що висипано жорствою сільську вулицю «руської сотні» (так ми називаємо куток села). Насправді ж дорога залишається у поганому стані. Навіщо ж видавати бажане за дійсне? ЖИТЕЛІ СЕЛА. Віньковецький район Хмельницької області». З тієї простої причини, що давати інтерв'ю про турботу легше, ніж турбуватися. Зодчі, які колись зводили старовинний Львів, своє діло знали. Недарма й нині гості міста не перестають милуватися і захоплюватися його архітектурою. Гарно працювали ті зодчі, тільки от без необхідної перспективи на майбутнє: не передбачили, зокрема, що у вісімдесятих роках двадцятого сторіччя Львовом гасатиме така сила автомашин. Через те давні архітектори необачно економили на ширині вулиць. А в результаті їхньої недалекоглядності тепер ото з'їдуться кілька автомобілів на тій вулиці і роз'їхатися не можуть. Спересердя водії починають сигналити й газувати, що відразу підвищує максимально припустиму кількість децибелів і припустиму насиченість міської атмосфери окисом вуглецю. Оскільки описана ситуація стала все частіше виникати не лише в таких вузьковуличних містах, як Львів, а й у просторіших, то на загазованість міських вулиць кінець-кінцем таки звернули увагу. І почали шукати виходу. Не хочу хвалитися, але я особисто вже давно помітив, що після тролейбуса чи трамвая повітря залишається чистішим, аніж після автобуса чи автомобіля. І додумався, що якби повсюдно замінити хоча б вантажні машини електрокарами, то це відчутно очистило б довколишню атмосферу. Мою ідею визнали слушною. Однак свого відкриття я не запатентував, бо така сама ідея, як випадково з'ясувалося, задовго до мене спала на думку ще кільком мільйонам людей. Заковика лише в тім, що заміна автотранспорту електричним потребує дуже багато часу, а вихід зі скрути треба було знайти вже зараз. Тому пошуки тривали. А коли шукають, то знаходять. Ну, нехай не панацею, бо з панацеями останнім часом намітився дефіцит, а все ж певне полегшення таки знайшли: вчені люди зауважили, що якби бодай вантажний автотранспорт перевести із бензину на газ, то це також дало 6 неабиякий екологічний ефект. Бо, зокрема, вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах автомашин, які працюють на метані, вдвічі-втричі менший, ніж машин, котрі працюють на бензині. До того ж природний газ удвоє дешевший за бензин. І витрати масел тут менші. І моторесурс двигуна збільшується. Як мовиться, вигоди з усіх боків. Що ж потрібно для цього в усіх відношеннях корисного переходу з бензину на метан? Сущі дрібниці, виявляється. По-перше, потрібні машини, обладнані для роботи на природному газі, по-друге автогазонаповнювальні компресорні станції (по-простому кажучи АГНКС), де можна заправити машину газом, а по-третє, потрібне бажання відповідних господарників клопотатися цим ділом. І от у цій усебічно вигідній справі намітився майже повний ажур. Автомобільні заводи почали випускати й надсилати автопідприємствам автомашини, пристосовані для газового палива. Це по-перше. А по-друге, виробниче об'єднання «Львівтрансгаз» ввело в дію чотири АГНКС дві у Львові, одну в Тернополі, одну в Стриї. (Щойно почала працювати і АГНКС у Ровно). А щодо третього, тобто бажання господарників, то тут і казати нічого: зберіть їх і запитайте, як вони ставляться до автомашин на стисненому газі усі піднесуть руки «за». Проти ані одного не буде. І тих, безхребетних, що утрималися, також не побачите. Повна одностайність. Чому ж, питається, за таких сприятливих обставин ми на сьогоднішній день маємо лише «майже ажур», а не повний? А ось чому. Проектної потужності 500 заправок на добу з чотирьох діючих заправних станцій сягла лише одна. Три інші могли б щодоби заправляти газом принаймні ще додатково 800 машин і відповідно зберегти 80 тонн бензину А.-Т6. Чому ж не заправляють? А тому, що в обслуговува- перця МЕТЕОРОЛОГІЯ НА СЛУЖБІ КУЛЬТУРИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА область. (Кор. ТАП). Уже багато років при клубі села Топільське Рожнятівського району діє метеорологічна станція. Засновано її з метою передбачення всіх можливих процесів, що відбуваються в атмосфері. А нам інакше й не можна, пояснили працівники станції кореспондентові ТАП. Оскільки приміщення клубу вже давно вважається аварійним. Отож, перед кожним культурним заходом нам доводиться складати прогноз погоди. Аби ніякий раптовий вітер не розвалив ветхі стіни клубу і не загасив…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"