Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №10 Сторінка 4

(Гуморески)
Журнал Перець 1988 №10 Сторінка 4 - Гуморески. «ПЛАВЦІ В МОЛОЦІ» («Перець» № 19 за 1987 рік) Довідкове бюро Перця Навіть поверховий огляд цехів Харківського молококомбінату № 2 на-товхував на думку, що Харківщиною, видно, течуть молочні ріки і молока нікуди дівати. Воно тут дзюрчало на землю з усіх труб, резервуарів та агрегатів, так що без гумових чобіт у цехи нічого було рипатися. Повний розгардіяш панував і в бухгалтерії. Списували сировину неправильно, через це з одного боку вилазили у звіти нестачі, а з іншого надлишки. Про це й розповідалося у фейлетоні. Заступник прокурора області Ю. К. Карий повідомив редакції, що прокуратура Орджонікідзевського району м. Харкова перевірила стан збереження соціалістичної власності, факти випуску неякісної продукції на комбінаті. За результатами II II II II II 11 II II перевірки зроблено аж три подання, на підставі яких 20 чоловік притягнуто до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Окрім цього, з винуватців браку стягнуто 864 карбованці. «СЛУЖІННЯ МУЗАМ» («Перець» № 23 за 1987 рік) трудову звитягу. Словом, поривання були високі, але за ними не послідувало діла. Як повідомив заступник голови Черкаського міськвиконкому М.П. Слюса-ренко, справді з музеєм трапилася тяганина, бо визначені рішенням будівельні організації до цієї ідеї охололи і грошей не дали. А тому комбінат «Черкасипром-буд» вирішив організувати музей на II II II ейлетоні розповідалося, як майже десять років тому в Черкасах прийня- ли рішення про створення обласного музею трудової слави будівельників Черка- II щни, визначили, які організації і на яку іс суму повинні розщедритися, щоб увічни- громадських засадах при своєму навчально-курсовому комбінаті, використавши приміщення колишньої бібліотеки, виділив кошти на ремонт, устаткування і художнє оформлення. Відкрити нується до Дня будівельника II II II II ти в стендах, експонатах і фотовиставках Іі II II його пла-у серпні цього року. Таким чином, як бачимо, в тому, р Ж" н' Надумав я із своєю половиною розлучитися. Назавжди! «Все!.. Крапка!.. Досить!.. думаю. Натерпівся. Ситий сімейним щастям, як кажуть, по зав'язку. Та й домашня корида вже в печінках сидить. Поживу краще сам, скільки там того життя залишилося. Тихо та мирно собі поживу, ні клятий, ні м'ятий. І ніхто мене не буде пиляти, що захочу, те й робитиму. Захочу спатиму, захочу телевізор дивитимуся «У світі тварин» чи «На добраніч, діти». Або у двір піду, козла забивати. Чи з кимось по карбованцю скинусь, бо сам собі міністр фінансів... Та-ак... Хочу додому рано приходитиму, а то хочу гулятиму до ранку. І яке кому діло до моїх походеньок? Ніхто й сікатись не буде: де ти колобродиш допізна, є в тебе, зрештою, сім'я чи немає? Не житуха, а рай. Навіть зарплату додому можна не нести. Премію не треба десь ховати. Тринькай де хочеш і як хочеш. Бо сам собі король. Сам собі прем'єр-міністр. Верховний владика. Житиму, як ото Робін-зон на своєму острові. І моралі ніхто не вичитуватиме, на шлях істини мене не наставлятиме. Геть сімейне рабство, хай живе холостяцька воля!» Отож хряпнув я дверима і гайнув у юридичну консультацію, щоб дізнатися, які документи треба для процесу розлучення та з чого починати той процес. Дорогою газету купив, у трамвай сів, газету розгорнув. Шукаю спортивні новини, коли це в очі так і впав заголовок: «Еліксир для чоловіків». «Еге-ге, думаю, нарешті медицина і для нас, чоловіків, щось там на-хімічила... Цікаво, що вони там винайшли? А може, на травах що... Гм... Не завадило б і собі дістати пляшечку того еліксиру, згодиться, бо вже за сорок... А втім, і трилітровий бутель не завадив би...» Читаю. Про той еліксир. І що ж виявляється, люди добрі? Жах! Виявляється, суть не в хімії і не в народній медицині, зрештою. Виявляється, вчені дослідили життя сімейних чоловіків та холостих і ось яких висновків дійшли: перші живуть довше. Себто сімейні. І довше в середньому аж на п'ять років. «Тю-тю-тю, думаю. І чого б це? Хіба перших не загризають жіночки їхні ненаглядні?» Виявляється,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"