Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1988 №22 Сторінка 2

Журнал Перець 1988 №22 Сторінка 2. Гай-гай, як летить час! Здається, це вчора у «Перці» було опубліковано відкритого листа до ректора Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту М. І. Самокиша, а вже ж минуло відтоді аж півтора року! Багато води спливло у колись голубому Смотричі, а скільки усіляких комісій побувало в інституті і зникло за обрієм!.. «Все йде, все минає», сказав поет. Тож хочеться спочити душею на чомусь тривкому, постійному, незмінному... Чи є таке в стінах цього вузу? Ще б пак! Такого тут, можна сказати, до дідька. Нагадаємо читачам, що у тому відкритому листі йшлося про факти плагіату, якого припустилися у своїй роботі викладачі інституту доценти Д. П. До-манчук та Е. Р. Ермантраут... Мабуть, треба ще нагадати, що таке «плагіат». Це коли хтось спише у когось іншого якийсь твір і видає його за власний. Така собі інтелектуальна крадіжка, до речі, передбачена відповідною статтею відповідного кодексу. Але це так, просто щоб нагадати. А взагалі-то мова про тривке, незмінне, непідвладне течії часу. От, наприклад, що змінилося в інституті після виступу «Перця»? Анічогісінько! Ні, ми знаємо, що був наказ ректора, плагіаторам оголошено догани. Але змінилося що? Зрозумійте нас правильно. Ми зовсім не прагнемо, щоб вищезгадані громадяни в розпачі кинулися під культиватор КРН-5,6. Але те, що колишній доцент, а нині професор, доктор економічних наук П. Доманчук спокійні- сінько продовжує очолювати не лише кафедру, а й партійну організацію економічного факультету якось воно... той. Ми, звичайно, пам'ятаємо: економіка повинна бути економною. Але ж не до такої міри! Або взяти доцента Я. М. Галак. Усім, у тому числі й ректорові, добре відомо, що її методичні вказівки «Коллек- тивньїй подряд в сельскохозяйственньїх предприятиях» (Кам'янець-Подільсь-кий, 1986) у тій частині, де йдеться про підряд у рослинництві, на три чверті є плагіатом з методичних вказівок, виданих науковцями республіканської сільгоспакадемії у Києві ще 1983 р. Та оскільки у «Перці» про це не згадувалося, то й керівництво інституту зробило вигляд, наче цього не було. Та що тут такого! кажуть Д. П. Доманчук і його колеги. Адже за ті методички грошей не платять. Коли б це хтось із метою наживи таке вчинив, гонорар хапонув тоді інша річ! Так то воно так, та трохи й не так. Це легко побачити на прикладі тієї ж Я. М. Галак. Ось витяг із її характеристики, підписаної Д. П. Доманчуком і головою профбюро факультету Л. М. Двойносом: «...уміло веде методичну й науково-дослідницьку роботу, про що свідчать опубліковані наукові статті та методичні вказівки (практикум) по спецкурсу «Коллективцьій подряд в сельскохозяйственньїх предприятиях...» Ті самі! А це ж був найголовніший аргумент за те, щоб виконуючій обов'язки доцента Я. М. Галак присвоїти звання доцента і, відповідно, підвищити їй зарплату з 200 до 320 крб. Виходить, є гонорар! І непоганий. Втім, мова не про зміни в зарплаті. А про те, що лишається незмінним і постійним, як недорід на полях інститутського навчального господарства. Тобто, мова про усталені традиції. Ми б не ворушили тих давніх гріхів, коли б не... Нещодавно на засіданні кафедри організації виробництва обговорювалася новоспечена дисертація Л. М. Двой- носа. Це як генеральна репетиція перед захистом. Кожен, хто був при цьому присутній, думав: «Куди ж ми тепер буряки діватимем?» Бо за…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"