Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №16 Сторінка 5

Перець 1988 №16 Сторінка 5. Мал. О. МОНАСТИРСЬКОГО Не маєте права мене чіпати: я член товариства тверезості! Без слів. ЮНИЙ ДЕМАГОГ Примушувати їсти манну кашу це насильство над особою, яке межує з порушенням демократії, притаманним застійному періодові нашого життя!.. «У всьому шукай корінь», вчать мудрі люди. І я з ними майже повністю згоден. Згоден «майже», а не повністю, тому, що припускаю: Сергій Петрович Утманцев опинився на посаді директора Євпаторійського заготівельно-виробничого підприємства (скорочено ЗВП) об’єднання «Кримвторресурси» цілком випадково, і те, що він перед цим працював другим секретарем Євпаторійського ж міськкому комсомолу, до нового призначення не має ніякого відношення. Правда, злі язики пле-щуть, що і в цьому не дуже список претендентів затвердження не потребує. Наслідком директорових роз’яснень стало те, що його прізвище у списку кандидатів у новосели було видрукувано під номером першим. А за деякий час воно залишилося і єдиним, бо міськвиконком своїм рішенням перевів усіх «черговиків» заготівельно-виробничого підприємства у загальноміську чергу. Всіх, окрім директора. А в червні минулого року з міськвиконкому повідомили, що підприємству виділяється трикімнатна квартира. НАЙДОСТОЙНІШИЙ ПРЕТЕНДЕНТ престижному переміщенні проявилася традиція: комсомольським керівним працівникам, котрі «перезріли», намагаються підшукати хоч якесь керівне крісло. Ну, що ж, нехай плещуть. Нехай базікають, буцімто і сам Сергій Петрович новим призначенням був вельми задоволений, бо де, мовляв, іще зосереджено стільки дефіциту який прості смертні можуть виміняти лише на солідну кількість ганчір'я чи макулатури, а не простим доступ набагато простіший... Особисто я схильний спиратися на самий факт: 21 лютого 1985 року С. П. Утманцев зайняв кабінет директора ЗВП, витіснивши звідти свого попередника І. Ю. Агеєнкова. А ось те, що з перших хвилин роботи на новій посаді Сергій Петрович незлюбив голову профкому, особисто мені було трохи незрозуміло. Звичайно, голова профкому мала один істотний недолік: вона була дру- жиною колишнього директора. Але з громадськими обов'язками справлялася, із службовими також, отже, вивітрювати навіть дух Агеєнкових із ЗВП поспішати було не варто. Навіть з етичного боку, не кажучи вже про юридично-профспілковий. Проте вже за кілька місяців, після адміністративно-психологічної обробки колективу, Агеєнкова розпрощалася з виборною посадою, передавши «портфель» О. В. Рижиковій, а ще за місяць потому…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"