Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1988 №17 Сторінка 5

Перець 1988 №17 Сторінка 5. ...неначе з чайного. А може, і не з нього, а з кофейного чи столового. Зрештою, справа не в сервізі, а в обнові, за яку із такими ж наслідками міг слугувати й чайний сервіз, і кольоровий гонконгський-телевізор, й автомобіль типу «Лада» або новий віник для кухні. Аби тільки обнова. Обнову придбав директор Заболо-тівської восьмирічної школи Лю-бомльського району комуніст Федір Михайлович Онищук, а посприяв йому в придбанні сервізу механік радгоспу «Комуніст» Олексій Єрмолайович Дудар. Обнову, як ведеться, вирішили обмити. За традицією... Директор яко гостинний господар виставив на стіл самогон власного виробництва й закуску. Випили товариші за новий сервіз, за те, щоб з нього добре пилося, щоб він, не дай боже, не розбився й не потріскався, щоб довгі роки радував око господарів та їхніх гостей. Позаяк протоколу під час застілля ніхто не вів, то уточнити, чи було виголошено ще якісь тости, тепер важкувато. Гірше, що постфактум важко встановити не тільки, за що, а й що саме пили. Чи просто самогон, чи самогон, підсилений якоюсь спиртовою рідиною невідомого походження. А що напій таки був зміцнений, свідчать результати. Уже наступного ранку, тобто третього червня цього року, сорокадев'ятирічний Олексій Ду дар раптово помер. Ескулапів Любомльської районної лікарні можна обвинувачувати в чому завгодно, тільки не у формалізмі. Оскільки вони не стали морочити голо ву фактом наглої смерті ані представ никам правоохорони, ані судово-медичній експертизі. Самі нашвидкуруч визначили причину смерті: порушення мозкового кровообігу. І край!.. А Ф. М. Онищук, треба тепер думати, також здогадувався, що причина смерті тут інша, бо й сам після обмивання сервізу почував себе куди гірше. Але нікому про свої здогади не сказав, мабуть, сподівався, що якось промине. Однак не проминуло. Через п'ять днів і він упокоївся. Та забрав таємницю із собою в домовину. Бо родичі наполягали, а голова Нудиженської сільради В. Романюк і дільничний уповноважений міліції В. Омаров дозволили поховати небіжчика й цього разу без судово-медичного дослідження. Директора школи у селі поважали. І на поминки народу зібралося чималенько близько півтори сотні. Як ведеться! Не відкидати ж давню традицію!.. Під брезентовим тентом серед інших гостей були й згаданий уже голова виконкому Нудиженської сільради, і секретар того ж виконкому В. Палій, і директор радгоспу В. Семенюк, і секретар радгоспної парторганізації В. Якимчук, і завідуючий Любомльсь-ким районним відділом народної освіти О. Мошковський, і голова райкому профспілки учителів О. Бохін та інші достойники, серед яких і головний інженер радгоспу В. Зуб, він же, до речі, член товариського суду і член комісії по боротьбі з пияцтвом. Подейкують, що саме на стіл, де сиділи перелічені активісти, поставили бутель із якоюсь каламутною рідиною. Покуштувавши її, актив щиро зморщився: надто смердюча. Помітили це молоді робітники радгоспу, зауважили: «Е, то не для вас», і забрали бутель собі, натомість поставили перед активістами дещо слабкіший самогон і ще слабкіше вино, куплене перед цим у магазині. Завдяки цьому альтруїстичному жесту, сільський актив було врятовано. А вісім учасників поминок (переважно віком від 33 до 47 років) наказали довго жити. Серед них, між іншим, брат і сестра Олексія Дударя, вони…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"