Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №16 Сторінка 5

(Байки, Сатиричні мініатюри)
Перець 1989 №16 Сторінка 5 - Байки, Сатиричні мініатюри. Дві усмішки РАНКОВИЙ монолог Любий мі-ій! Уже шоста година ранку. Прокидай-ся! Світанком помилуйся! Сьогодні такий чудовий ранок, що мені аж ніяк не хочеться докучати тобі тим, що треба сходити на базар та купити картоплі. Бо чом це я буду набридати тобі проханням сходити на базар та купити картоплі, коли ти, мабуть, хочеш хоча б один день на тиждень виспатися. А є ж такі жінки! Сама ще тільки очі продере, а вже штовха чоловіка сходи на базар та купи картоплі! От я не така! Хоча й треба сходити на базар та купити картоплі, але яка вже різниця. Чи зараз я тобі скажу сходи на базар та купи картоплі, чи вже через годину, коли прокинешся, попрошу тебе прогулятися на базар та купити картоплі. Це не має значення. Бо ти ще звечора мене попередив, що зранку сам збігаєш на базар та купиш картоплі. Але сьогодні такий чудовим ранок, що мені аж ніяк не хочеться о шостім ранку докучати тобі проханням схо... Я встав, одягнувся і, смачно позіхаючи, пішов купувати картоплю. МУРКОВА НАУКА До Мурого звернулись Кошенята: Послухай, тату, Чом тих мишей навколо скілюги? Адже, коли прислухатись у тиші, То шкряботять в усіх куточках миші. Давайте виловим їх, клятих, до ноги! Кіт розсміявся: Ги-ги-ги!.. У вас ще мало в голові олії. Я не із тих, хто в світі жить не вміє! Ну ж, як дізнається господар наш Кузьма, Що вже мишей нема?.. Та він в ту ж мить нас витурить із хати, І буде наша доленька гірка: Тепліше місце дзуськи відшукати!.. Б а и к и А що? Не раз доводилось стрічати В м’якенькім кріслі нашого Мурка! БАРАН НА ТРИБУНІ Улітку в тінь під осокори Зійшлась худоба на загальні збори. Там виступали Коні, Цап, Воли... Усі розумну річ вели, Всі закликали до порядку. Свиню критикували (зрила грядку). Гуртом у шори узяли Осла, Щоб криком не будив села. Соромила бешкетників Корова... Аж тут Баран п'яненький просить слова Його вмовляти почала Вівця: Ти б мовчки слухав до кінця, Куди ти лізеш? Ще зженуть з трибуни... Баран: Та ж бе-емократія тепер! Штовхнув Овечку, голову задер І, мов той трактор, до трибуни суне. А звідти: Мало нам дають свободи! Не пройдеш в сад чи на городи: Наткнешся всюди на паркан! І як же тільки гірко: Не пролама ніхто, крім мене, дірки: Ні іл, ні Кінь, ані Полкан! Ну, як не соромно їм? Дужі, А до громадських справ байдужі!.. Гай-гай! І нині в нас не дивина Почути із трибуни Барана, Якому дай одну…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"