Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №14 Сторінка 2

(Коротко кажучи)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1989 / № 14 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1989 №14 Сторінка 2 - Коротко кажучи. Начальник ковбасного цеху Ужгородського м'ясокомбі нату І. І. Бокшан, важко стогнучи, однією рукою тримався за живіт, а другою писав. Слова, ніби з кулеметної стрічки, швидко вискакували на папі р: «Невельмишановному (підкреслено) директорові Мукачівського міськмолокозаводу тов. (закреслено) гр. Шкурику В. В. Як Вам, гр. Шкурик В. В., не ай-я-я-яй! Нещодавно я мав щастя побувати у вашому чудовому місті і мав... нещастя випити пляшку кефіру, виготовленого на вашому молокозаводі. Це було позавчора, а я ще й досі тримаюся за живіт і згадую вас такими словами, які не наважуюсь написати навіть у час процвітання плюралізму. Я тут із своїми штірліцами навів довідки про ваше підприємство і жахнувся. Недаремно я тримаюся за живіт. Виявляється, тільки двічі на рік обласна санепідемстанція визначає: є у вашій продукції пестициди чи немає? Такі ж «часті» гості і лікарі райсанепі-демстанції, які визначають вміст нітратів і нітритів. Воно то, з одного боку, зрозуміло, що наше мудре Міністерство охорони здоров'я СРСР, очевидно, ідучи назустріч побажанню трудящих, ще не затвердило гранично допустиму кількість у молоці та молокопродуктах. Але ж ви знаєте: якщо для води допустима межа становить 45 міліграмів на літр, то у молоці, що виходить з вашого підприємства, їх майже 300 міліграмів на літр. А у сметані й кефірі ще більше. Та й чи багато толку з перевірок санепідемстанцій? Адже їх результати відомі тоді, коли усю продукцію вже реалізовано. Ну, з пестицидами і нітратами нехай Ви під крилом Міністерства охорони здоров'я СРСР. А чому ж тоді не визначаєте вміст важких металів у молоці та молокопродуктах, які йдуть для дитячого харчування? Куди дивляться ваші контролюючі органи, коли тонни молока відправляються з надмірною кількістю кишкової палички? Я харчувався у Мукачевому лише один день та й то маю клопіт зі шлунком. А як бути вашим землякам? Ще раз висловлюю вам своє обурення і запевняю, що вашої продукції більше в рот не візьму. їжте і пийте її самі, якщо не дороге власне здоров'я!..» Нам. цеху Ужгородського м'ясокомбінату поставив ще два знаки оклику і розписався. «Прочитає Шкурик В. В. такого листа, подумав він, і на нього гикавка від обурення нападе. Нехай знає, як над споживачами збиткуватися! Треба негайно кур'єра з цим листом відправити...» Тільки ото так Бокшан І. І. подумав, коли у двері: стук-стук-стук! Заходить чоловік: Я із Мукачівського молокозаводу, каже. Мене наш директор послав, щоб я ось цей пакет вам передав. Нач. цеху м'ясокомбінату тільки рота від здивування розкрив. «Невже, подумав, біоструми? Невже Шкурика В. В. совість загризла і він вирішив попросити у мене пробачення? Нехай тепер скажуть, що немає у природі чудес!» Нач. цеху швидко розкрив пакет і прочитав: «Невельмишановному (підкреслено) начальникові ковбасного цеху Ужгородського м'ясокомбінату тов. (закреслено) гр. Бокшану І. І. Як Вам, гр. Бокшан І. І., не ай-я-я-яй!» Далі гнівно розповідалося, що тепер уже директор Мукачівського молокозаводу, будучи в обласному центрі, почастувався ковбасою з Ужгородського м'ясокомбінату, і у нього відразу заштрикало у животі. Шкурик В. В. через своїх штірліців теж навів довідки і з'ясував, що на м'ясокомбінаті порушується технологія приготування варених і варенокоп-чених ковбас: не дотримується термічний режим, соління м'яса робиться вручну, не визначається ветлікарем кількість фосфатів у фарші і т. д., і т. п. «Грошики лупите з покупців за копченості скажені, а підсовуєте бознащо! так різко закінчувався лист. Ще раз висловлюю своє обурення і нехай ту ковбасу їдять ваші вороги!» Ну й діла! тільки й мовив нач. цеху м'ясокомбінату і глибоко задумався. І добре, якщо замислився над тим, як поліпшити якість ковбас. А може, став у думках перераховувати, скількох має ворогів? У мене ж з цього приводу виникли невеселі роздуми: що ж ми їмо? Як показала перевірка Українського республіканського управління Держстандарту СРСР, 62 проценти перевірених підприємств, які належать Укоопспілці, і 80 процентів м'ясокомбінатів агропрому виробляють ковбаси з дуже і дуже низькими органоліптичними та ізико-хімічними показ- никами (як правило, підвищена масова доля вологи, солі, нітратів). Буває, купиш ковбасу, а через кілька годин у неї і запах підозрілий, і колір. Даси цуцику покуштувати, а він аж скавчить від переляку. Мовляв, завіщо така кара, краще, як Муму, втопіть. Десятки назв тих ковбас: і «Поліська», і «Чайна», і «Харківська», і «Степна», і «Деснянська», і «Закусочна», і «Окрема», і... Навіть дегустатори не можуть відрізнити один сорт від іншого. І, зверніть увагу,…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"