ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №06 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1989 / № 06 / Сторінка № 9

Перець 1989 №06 Сторінка 9. «У районній газеті «Світло Ілліча» (№ 16, 7 лютого ц. р.) вміщено біографії кандидатів у народні депутати СРСР. В одній із них чотири останніх рядки не відповідають дійсності. У зв'язку з цим у нас виникло три запитання. Перше хто уповноважений подавати до друкованих видань біографії кандидатів? Друге чому перед тим, як друкувати ці документи, їх не показали кандидатам? Трете хто конкретно понесе покарання за цю фальсифікацію?» СІМ ЧИСТИХ І ОДИН НЕЧИСТИИ, АБО КІЛЬКА СТРАШЕННО НАЇВНИХ ЗАПИТАНЬ ІЗ ЗАЛУ (З листа до редакції групи працівників вишго-родського дослідного заводу «Карат», Київська область). Отже, товариші, завдання ясне: вся влада Радам. Вибори загальні, прямі і рівні. Не оті сумнозвісні вибори без вибору, із псевдоголосуван-ням голим суванням бюлетенів до урн, що так популярно було у нас іще донедавна, а вибори справжні, демократичні, сучасні. Без формалізму, без парадного глянцю, без наперед запрограмованих, «спущених» зверху кандидатів. А якщо деінде від них, отих «спущених», іще не відмовились, то в трудових колективах, котрим таких котів у мішку підкидають, вони, ті «коти», як правило, категорично не проходять. А проходять ті, хто справді заслужив і шану, й повагу, та й програму має самобутню, чітку, сучасну. От як пройшов, наприклад, у колективі вишго-родського заводу «Карат» інженер по управлінню виробництвом Олексій Андрійович Журибіда. Між іншим, він сам запропонував власну кандидатуру (от до чого демократія, скажіть, розгулялася, га?), і заводчани Журибіду з його програмою гаряче підтримали. І наступного дня урочисто понесли усі дані про нього, разом з фотопортретом, до райкому партії. А далі події розгорталися ось яким чином. У райкомі партії подивилися на ті дані й вирішили, що колектив, де людина працює півтора року, не може про ту людину знати все достеменно. І тому про всяк випадок попросили характеристику на Журибіду ще й з парторганізації, де він перебував на обліку до цього. (Може, це дуже наївно, але я все-таки не розумію: чому це остаточну редакцію характеристики майбутнього кандидата у народні депутати готують у райкомі партії, а не там, де його безпосередньо висунули?.. А райком партії, якби хотів щось додати, хай би робив це від свого імені! Але це між іншим). Ну, от. А секретар тієї парторганізації т. Щербина (який, правда, ще не секретарював тоді, як Журибіда був там на обліку), саме чомусь був не в настрої. Та взяв і цілком одноосібно накатав на Журибіду таку характеристику, що кращі кандидатам на лаву підсудних пишуть. Хтозна може, чоловік із домашніми посварився. Або, може, його продавщиця в магазині образила. Чи обрахувала. Не знаємо. Але написав він буквально таке: «Тов. Журибеда в работе парторганизации никакого участия не принимал, партсобраний не посещал, пассивньїй, неисполни-тельньїй к партийньїм обязанностям, болезненно реагирует на критику». Тобто жодної світлої плямки не знайшов партсек-ретар у людині. Тут би товаришам із райкому й засумніватися. З одного боку, може, все воно так і було, як т. Щербина пише, а все-таки з іншого... Дуже вже разюча різниця між двома документами на одну й ту саму людину виходить. Та й, тим більше, що свого часу Журибіда у цьому ж райкомі інструктором працював і дехто з колишніх колег пам'ятає його ще й досі... А втім, хтозна може, саме тому й не засумнівалися, що пам'ятають? Що там казати, характер у Олексія Андрійовича не подарунок. Кожному може стригонути в очі все, що про нього думає. А ми з вами, знаєте, хоч і перебудувалися, але ж не до такої, вибачте, міри, щоб... Словом, невідомо, якими міркуваннями керувалися у райкомі, але з двох характеристик заводської і жеківської зліпили якогось хитромудрого макорженика та так, за підписом першого секретаря райкому В. Романюка, й подали в газету. Та не в одну, а відразу в шість за кількістю районів, які входять до Іванківського виборчого округу № 471. А треба сказати, що, окрім Журибіди, по цьому округу було висунуто ще семеро чоловік, і всі люди просто, ну напрочуд, достойні. Принаймні в їхніх опублікованих біографіях, на відміну од Журибідиної, не виявилося жодної темної цяточки! А от тепер і давайте, любий читачу, проведемо разом з вами невеличкий психологічний тест. От за кого, скажіть по щирості, ви охочіше потягли б руку: за кандидата, якому «притаманні такі риси, як принциповість, вимогливість... Він чуйний товариш, скромний у побуті й поведінці, морально стійкий... Має свіжий погляд на перебудовні процеси, постійно пройнятий турботою про справи району... Саме такі товариші очолюють когорту учасників перебудо ви» і так далі, і все у…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"