ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №12 Сторінка 9

(Коротко кажучи)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1989 / № 12 / Сторінка № 9

Перець 1989 №12 Сторінка 9 - Коротко кажучи. СПРОСТУВАТИ НЕМА ЯК ...До завершення застійного періоду ще залишалася ціла п'ятирічка, коли в місті Коломиї було зненацька виявлено кілька лікарів, котрі намагалися перетворити нашу славну безплатну медицину у, вибачте на слові, платну. Позаяк у країні соціалізму (нехай ще й нерозвинутого) робити такі перетворення не вільно, то згаданих ескулапів не лише осудили, а й засудили. Про це я і розповів читачам у фейлетоні «Індик, Гіппократ і білий халат» («Перець», № 8 за 1980 рік). Фейлетон уже встигли призабути не лише читачі, а й сам автор, коли недавно про нього нам раптом нагадав один з його персонажів. А саме лікар М. Д. Голинський. У листі до редакції він повідомляє, що рішенням Пленуму Верховного Суду УРСР від 25 березня 1988 року його реабілітовано, а тому, пише він, «ви повинні дати спростування у вашому журналі відносно мене». Звичайно, якщо журнал припустив помилку, то її треба виправляти. Тому й вирішили виїхати на Івано-Франківщину, щоб відновити в пам'яті давні й ознайомитися із свіжими матеріалами в тій справі. Отже, 17 грудня 1979 року судова колегія в кримінальних справах Івано-Франківського обласного суду під головуванням Є. Й. Волошина визнала Голинського М. Д. винним за статтею 168, ч. II Кримінального кодексу УРСР (одержання хабара О. К.) і засудила до п'яти років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму з конфіскацією усього належного йому майна. У лютому 1984 року М. Голинський був звільнений з місць відбуття покарання. А 25 березня 1988 року Пленум Верховного Суду УРСР розглянув протест заступника прокурора республіки В. Прика й ухвалив судові рішення відносно М. Д. Голинського відмінити й кримінальну справу припинити. Після цього незаслужено потерпілому лікареві було відшкодовано 17.692 карбованці й 12 копійок за втрачений у роки ув'язнення заробіток, за конфісковану «Волгу» та інші завдані йому збитки. З чим ми й вітаємо Миколу Дмитровича. Тільки от як нам бути із спростуванням у журналі, якого вимагає М. Голинський? Тут ми, признатися, зіткнулися з певними труднощами. Щоб читачі нам поспівчували, мусимо нагадати, що ж конкретно було сказано у фейлетоні про хірурга М. Голинського, який тоді тимчасово виконував обов'язки завідуючого хірургічним відділенням центральної Коломийської райлікарні. Цитуємо: «Зробив, наприклад, операцію С. Д. Жупнику, але хворому не полегшало. Особливо гнітило байдуже реагування лікаря на ло. Особливо гнітило б його скарги та просьби, засунути в кишеню бі ікарського засунути в кишеню оілого лікарського халата дві двадцятьп'ятки, як ставлення Голинського до хворого кардинально змінилося: тут же прописав вливання крові й глюкози та різні медикаменти. Зробив Голинський операцію М. П. Бойчук, і наступного дня одержав від чоловіка хворої сто карбованців». Оце й усе. І що ж нам спростовувати? Написати, що не засунув хворий Жупник в халат лікареві п'ятдесят карбованців? Що не давав чоловік хворої М. П. Бойчук лікареві сто карбованців після операції? Але ж цих фактів не спростовує ні заступник прокурора УРСР у своєму протесті, ні Пленум Верховного Суду УРСР у сяоїй постанові. В останній, зокрема, сказано: «Зібраними по справі даними встановлено, що Голинський одержував від хворих винагороди (підкреслено мйою О. К.) за виконання професійних обов'язків без будь-якого зв'язку з його функціями посадової особи. Такі дії Голинського не містять складу злочину, за вчинення їх він міг нести дисциплінарну відповідальність». Як усім відомо, яку саме відповідальність дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну має нести винний це встановлює суд або, в крайньому разі, прокурор чи слідчий. Але не журналіст. Отож ми цього й не встановлювали. Ми лише повідомили факти лікар брав від хворих гроші. А це ми й тоді вважали і тепер вважаємо таки негарно. Отже, спростовувати щось при всьому бажанні (якби в нас таке навіть і було) просто нема як. А от поміркувати з приводу цієї малосимпатичної справи є, гадаю, нагода. ТО І БУЛА КАМПАНІЯ Як же воно так сталося, що одні й ті ж дії Голинського суди геть по-різному оцінили в 1979 і в 1988 роках? питаю досвідченого судді Є. Й. Волошина, який виносив вирок. Євген Йосипович знизує плечима й розводить руками: Тоді... така кампанія була... Це відразу ставить усе на свої місця. Бо ж під час кампанії, як відомо, і сонце може сходити на кілька годин раніше, і сніг випасти в липні, і навіть у ресторані можна подати на обід м'ясне у «вегетаріанський день». Кампанія вона все пояснює. Навіть такі кумедні речі. У грудні 1979 року захисник Голинського адвокат Шадрин у касаційній скарзі на вирок писав: «Як видно з тексту вироку, грошову винагороду було вручено Голинському в епізоді з Бойчук за гарно проведену операцію, а в епізоді з Жупником за проведене після операції лікування. Таким чином, і в одному, і в другому випадку Голинський виконував свої професійні обов'язки хірурга, а не обов'язки завідуючого відділенням* При такому становищі він не може бути визнаним відповідним суб'єктом складу злочину по ст. 168 КК УРСР». Тоді судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР під головуванням Н. Ф. Анто-нова за участю прокурора Торгало Л. І., не вдаючись у подробиці і не опускаючись до аргументованих пояснень, категорично визначила: «Доводи в скарзі є неправильними». А через вісім років заступник прокурора республіки В. Прик у протесті мало не з но повторює ці ж аргументи адвоката Шадри-і Пленум Верховного Суду УРСР уже постанов- . зад9Єрленню». можна таке пояснити? КК УРСР) за ці їв я, тоді справу ані юристи, а за ці раховий рівень членів обласного Тимківим. на і ляє: «Протест пі Чим інши Адже закон роки не змінивші розглядали недост роки середній і Верховного Суду УРСР різко підвищився? Я аж зрадів такому своєму мудрому висновку. І поспішив поділитися ним із головою Івано-Франківського облсуду досвідченим юристом Є Невже ви гадаєте, що ми такі вже невігласи, що не могли розрізнити, розкваліфікувати, де хабар, а де винагорода?! риторично запитав Євстахій Дмитрович. Поцікавтеся краще, як виникли ті судові процеси, що саме їм передувало, поцікавтесь тією достопам'ятною «коломийською епопеєю». Поцікавився.…

Коротко кажучи

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"