Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №12 Сторінка 7

(Байки, Гуморески)
Перець 1989 №12 Сторінка 7 - Байки, Гуморески. КЛЮЧОВА ПРОБЛЕМА Гадаєте, мова піде про щось глобальне: отримання додаткових га найкращих у світі чорноземів із-під дніпровських морів чи будівництво потужної АЕС в санаторії імені Грандіозних Здобутків та Блискучих Досягнень?.. Ні, йтиметься про звичайнісінькі ключі від наших з вами квартир, котрі (ключі, звичайно) ми маємо погану звичку губити. Ви своїх не губите? Я теж не дуже (постукаю по дереву), але дружина та молодше покоління, здається, перетворили ключогубіння на традицію. Ще як донька із сином були маленькими і не соромилися носити ключі на краєчці, як ото бабусі натільний хрестик, згуби були досить рідкісним явищем. А от попідростали... Тільки й проблем, скаже котрийсь читач, сходіть до майстерні побуткомбінату, вам тих ключів скільки завгодно наклеплють. Воно то так, проте я такий невезучий, що якраз потрібних для моїх ключів заготовок або уже нема, або ще нема, або ніколи не отримували. Черговий раз вислухавши пояснення директора міськпобуткомбінату, яка то складна проблема випуск ключових заготовок і яке складне обладнання для того потрібно, я купував у «Госптова-рах» новий замок. Добре, коли розміри збігалися зі старим і для нового не доводилось передовбувати гнізда чи вставляти клинці... А оце позавчора, у котре вже приладнавши замок із п’ятьма ключами, замислився... Доки, питається, дефіцитні металовироби, людська праця будуть викидатися на смітник? Хто в змозі розв’язати ключову проблему?.. Звичайно, кардинальним рішенням було б створення спеціального міністерства мінзамключ-прому. Хоча, певно, тепер така пропозиція може і не пройти. Все ж програму галузі спробую накреслити: 1. Конструкторам-розробникам досягти максимальної уніфікації накладних і в різних замків (це ж бо не жіночі сукні, де уніфікація шкідлива). 2. Передбачити змінні осердя для замків і налагодити їх продаж разом з ключами. 3. Продавати бажаючим замки із комплектами заготовок ключів 10-15 штук. Можливо, ці пропозиції візьмуться реалізувати, не чекаючи створення мінзамключпрому, заводи-виробники замків чи, Мо’, і якийсь кооператив (якщо до часу публікації цих роздумів кооперативи такого профілю не потраплять під заборону)? С. КОВАЛЬ. сти читану до Перця КИЇВ-47 СІМ КІЛ ПЕРЕВІРКИ Коли ми влаштовуємося на роботу, то дані про себе ми вміщуємо на чотирьох сторінках «Особового листка» плюс одна-дві-три (залежно від нашого віку) сторінки автобіографії. Вміщуємо усі без винятку від директора «номерного» заводу до вантажника продмагу. Ну, щодо директора, то тут зрозуміло: будь-кого до державних секретів підпускати не можна. Та чи такий же неможливий допуск вантажника до машини з ящиками пива, якщо у нього є родичі за кордоном? Але коли ми ідемо з роботи, то знову ж таки заповнюємо так званий «обхідний листок». За логікою, відділи кадрів на те й існують, щоб перед виданням наказу про звільнення з’ясувати, чи може працівник спокійно йти на всі чотири боки. Але ж ні, перед цим його змушують пройти сім бухгалтерських та інших кіл, аби там засвідчили, що підозрюваний нічого не заборгував і не поцупив. Ось, наприклад, який «обхідний листок» видав інспектор відділу кадрів колгоспу імені Орджонікідзе Марійського району Ю. А. Гусєву, коли той вирішив виїхати з колгоспу: «1. Продмаг. 2. Промтовари, 3. Госпмаг. 4. Тракторна бригада. 5. Бібліотека. 6. Пошта. 7. Ощадкаса. 8. Дитсадок». До мене, працівника Марійського району електричних мереж установи, яка у ви-щенаведеному списку не лічиться листок потрапив таким чином. Коли товариш Гу-сєв пішов засвідчувати свою чесність перед ощадкасою, у нього поцікавилися, чи не заборгував він, випадково, за електроенергію? І попросили розвіяти цей сумнів документально. От і довелося людині їхати за 45 кілометрів до нас, у Мар'їнку. А між тим, бухгалтерії донедавна рідного йому колгоспу добре відомо, що Ю. А. Гусєв не має власного житла і, отже, не мав з нами офіційних стосунків. Я вже не кажу про деякі інші пункти цього «листка», які мають таке ж відношення до закону, як Ю. А. Гусєв до Адама. М. СЕРДЕЧНИЙ, держінженер-інспектор Мар’їнського району електричних мереж. Донецька область. ЧИ ДОБРЕ ДІЛО? Усі ми, звичайно, за такі кооперативи, що можуть надавати послуги і виробляти товари, якими державні підприємства нас забезпечити поки що не можуть. І за конкуренцію між кооперативами і державними підприємствами. Але в рівних умовах. Майстерня по ремонту годинників, у якій я працюю, раніше містилася у Будинку побуту, а потім її перевели туди, де, як кажуть, і дідько не ходить Зате у центрі містечка, неподалік того ж Будинку побуту, з’явилася кооперативна майстерня по ремонту годинників. І куди тепер, цікаво, понесе замовник свого годинника: у державну майстерню на околицю містечка, яку до того ж і нелегко знайти, чи у майстерню, що знаходиться у людному місці? Звісно ж, до кооперативної. Тоді, може, кооператори запропонували якусь нову, досконалішу, технологію ремонту? Та начебто, ні. Тільки й того, що зросли ціни на ремонт годинників, а від цього, відповідно, підвищилася зарплата й у самих кооператорів. То чи варто було тин городити?.. Ю. ПАВЛЮК. смт. Ржищів Кагарлицького району Київської області. Є КООПЕРАТОР? :....... ПЛАТИ! Нарешті настав час, коли ми одержали змогу сказати один одному в очі всю гірку правду про наше, до недавнього таке «квітуче» і «сонцесяйне», життя. Нарешті зрозуміли, що трудова людина, маючи на своїй шиї по доброму взводу командирів-погони-чів, уже давно не в спромозі виявити отой «небачений трудовий ентузіазм» та «всенародну творчу ініціативу», до яких її ті командири-погоничі невтомно закликають. Тим-то й набуває такого широкого розмаху в нашій країні рух кооператорів людей, яким набридло мати над собою постійну дріб’язкову опіку, які хочуть працювати справді творчо і незалежно, щоб зробити якомога більше користі і для себе, і для людей, і для держави. Але рух цей розгортався б іще швидше, якби не деякі пекучі «якби»... Візьмімо хоча б ціни…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"