Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №12 Сторінка 4

Перець 1989 №12 Сторінка 4. Порада п'ята. Рибка шукає, де глибше... А людина, де ліпше? І правильно робить, на те вона й людина. Людина, врешті-решт, повинна знаходити своє місце під сонцем... Проте зараз, у відповідності до теми розмови, я хочу поговорити з людиною, котра збирається написати, а мо же, вже й написала, гумореску на тему риболовлі чи полювання. На щастя, за останні роки у видавни- таких гуморесок дещо зменшилась. Видно, посприяло тут екологічне середовище: від забруднення природи рибки попливли догори животиками, а зайчики виздихали, підживившись весною на озимині пестицидами. Проте рибальсько-мисливські гуморески все ж пишуться. І правдами, а частіше неправдами, пропихаються до друку. Прошу зрозуміти мене правильно. Я не збираюся оголошувати «табу» цій тематиці, оскільки не переконаний, що вона остаточно вичерпана Тургенє-вим, Сабанеєвим, Пришвіним, Остапом Вишнею. Микола БІЛКУН (Початок у №№ 8 11). Але давайте подивимось зблизька, що ниньки являють собою мисливсько-рибальські гуморески. Часто-густо пишуться вони людьми, котрі у своєму житті не тримали не те що мисливської рушниці чи спінінга, а й дитячої вудочки, зробленої з верболозу. Зате ці автори добре затямили мудрість, висловлену ще Бісмарком: «Ніколи так не брешуть, як перед війною чи після полювання». Отож, коли відкинути суто технічний бік питання, котрий належить юрисдикції видань для рибалок та мисливців, авторам залишається лиш брехати? Правда, далеко не кожному дано «збрехнути» так, щоб потім було смішно, а не гидко-обурливо. Тут і починається тупцювання на місці, або, у кращому випадку, ходіння по колу. Варіантів обмаль: збори на полювання (риболовлю), якась халепа при тих зборах. Затим втручається дружина. Починається: «Якось ми (див. пораду другу) з кумом (другом) вирішили піти наловити линів. Кум і каже... А кума йому й каже...» Далі риболовля (полювання) відходять на задній план і починається суцільний побутовізм, сяк-так пересипаний рибо сама ловними чи мисливськими термінами і до того ж не в лад. Ну, відносно риби, ще куди не йшло. Рибу як не зловиш, то бодай купиш. А зайчатину-качатину? Про вепра написано, про вовка теж. Пам'ятаю, як один завзятий гуморист на численних літературних вечорах довго і нудно читав гумореску під назвою «Звер вовк». Так і вимовляв, навіть через три твердих «е»: «зве-е-ер», а «вовк» інколи вимовлялося «волк», мабуть, щоб смішніше було. А як нам бути з «рибальщиками-полювальщиками»? Де сміху взяти? Кум у чоботи води набрав, шапка за течією попливла? Рушниці вдома забули, замість них макогони та коцюби до лісу взяли? А ще що? Сутужно... Все зводиться до нудних побрехеньок після риболовлі, коли рибальську юшку (ха-ха!) варять із вкраденої у…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"