ГУМОР І САТИРА

Перець 1989 №05 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1989 / № 05 / Сторінка № 9

Перець 1989 №05 Сторінка 9. Ой люлі-люлі, Спіть, мої манюні!.. Чого ж ти не спиш, синку? Невже за татка переживаєш?.. Ох ти ж мій хороший! А татуньо твій зараз далеко-далеко від насі Його паровозик аж в Оршу повіз. Є у Білорусії місто таке. «У-у-уІ..» ось так паровозик гуде. Ну чого ж ти, мій маленький, знову запхикав? Татко незабаром повернеться. Тільки поставить чіткішу печаточку в Оршанському пологовому будинку, де ти в нас, синку, коли ми до рідні їздили, на світ появився, і одразу ж додому. Гаятись не буде!.. А нам без печаточки не можна. Виходить, синку, що ти в нас ніби як «неузаконений». І в нашому Мелітопольському ЗАГСІ усе ніяк свідоцтво про твоє народження не видають. Ми вже з татком і до його завідуючої Валентини Степанівни Павлюченко ходили. Подивилась ця керівна жіночка на блідий відбиток печатки на довідці з Оршанського пологового будинку і категорично заявила: Ні, ні, ні!.. Ніякого свідоцтва про народження дитини я вам по цій довідці не видам. їдьте у свою Оршу і ставте, як належить, чітку печатку. НОВИНИ З ПИТАНЬ ТЯГАНИНИ Гне пла ч, 1 СИНКУ! МАЙЖЕ КОЛИСКОВА Тоді не витримала я, синку, і кажу тьоті з ЗАГСу: Так це ж на мене Павличенко Олену Аліковну і лікарняний листок тим же Ор-шанським пологовим будинком виписано. І пе-чаточка там чітко відтиснена. А потім майже до останнього дня я під доглядом лікаря Раїси Семенівни Олійник, що у нашій Мелітопольській жіночій консультації працює, перебувала. Невже цього не досить? Зрештою, у мене ще є документи, які можуть підтвердити, що сина саме я народила, а не хтось інший... Ну чого ж ти, хлопчику, захвилювався? Спи, манюня, засинай... А я тобі ще дещо розповім. Так от, Валентина Степанівна ох і вперта жіночка! нічого і слухати не хоче. Подавай їй тільки «жирну» печаточку на довідці. Дуже вже, синку, нашому таткові в ту Оршу їхати не хотілося. Як-не-як далекий край. Та це ж і мені самій з двома маленькими діточками залишатися. Та що поробиш?! Довелося! Зібрала я татка, дала на дорогу п'ятдесят карбованців, та й вирушив він у путь. І все заради тебе, мій ясночоленький. Ну, ну, синочку, тільки не капризуй... Подивись, як твоя старшенька сестричка вже міцно спить. Уві сні маленькі дітки ростуть. Ось і ти оченята заплющуй. Міцно-міцно, і рости великим-великим. Бо коли ти виростеш, то, будемо сподіватися, вже не буде тих дядь та тьоть, для яких формальний бік справи важливіший за саму справу... Рости, мій синку, рости! Ой люлі... Колискову в обробці О. Павличенко до друку подав та факти перевірив Ю. ІЩЕНКО. м. Мелітополь Запорізької області. СМІХ, І ГРІХ ЧАРИ ДІВОЧІ Ті представники так званої сильної половини роду людського, які за найпевніший спосіб на якийсь статок розжитися вважають грабунок, вишуканістю манер, як відомо, не славляться охоче вдаються до грубого, навіть збройного, насильства, чим нерідко спричиняють чималий рейвах і розсмикують нерви навіть випадкових свідків таких сцен. Аби тим гевалам неотесаним соромно стало,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"