Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №18 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1989 / № 18 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1989 №18 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця. ГОПАК НА ФЕРМІ СЛОВО МАЯК НА ЗМІНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА область. (Кор. ТАП). Весело працюється директорові радгоспу «Красне», що у Надвірна нсько му районі, І. П. Голинському. Куди не прийде Іван Павлович у себе в господарстві, скрізь зустрічають його з піснями й танцями. Кореспондент ТАП поцікавився у робітників, чим викликана така незвична реакція на появу керівника. А тим, відповіли радгоспівці, що в нашому селі Верхній Майдан і досі нема Будинку культури. Ось своєю художньою самодіяльністю ми і нагадуємо І. П. Голинському, що вже час братися за його спорудження. ЕКСПЕРТІВ М НА ВУЛИЦІ СТАРІЙ ВИВІСЦІ II II II Нещодавно у Сумській області поширилась чутка, ніби колгосп «Жовтень» Трос-тянецького району продав з молотка новісінький цегельний завод. Експертна комісія Телеграфного Агентства негайно ж виїхала на місце і переві-І»акт. Справді, має свій завод, збудований ще десять років тому. Але продавати з молотка господарству просто нічого. Оскільки завод, не пропрацювавши, до речі, ще й жодного дня, знаходиться у такому занедбаному стані, що його слід заново відбудовувати. п її рила цей колгосп «Жовтень» цегельний ГИ и ЖИТОМИР. (Кор. ТАП). Хоча це місто і далеченько знаходиться від моря, проте морська атрибутика та звичаї вже давно увійшли в життя керівників Богунсько-го району Житомира. Нещодавно райвиконкомівці прийняли рішення про спорудження на вулиці Щорса, яку через занедбану зливну каналізацію постійно затоплює дощова вода, маяка. Сподіваємось, що тепер, заявили кореспондентові ТАП керівники Боннського району, «щорсів-ці» за будь-якої штормової погоди знаходитимуть шлях додому по своїй судноплав- ній вулиці. ПОЛТАВСЬКА область. (Кор. ТАП). Ніхто не може звинуватити керівників Пи-рятинської міськради в тому, що вони не дбають про жителів кутка Заріччя. Навпаки! Перед одним-єдиним дерев’яним містком, який упродовж кількох десятиліть з’єднує Заріччя з центром міста, міськвиконкомів-ці постійно оновлюють стару вивіску: «Увага! Міст аварійний! Проїзд та прохід заборонено! » Він виник перед прилавком, як привид. Але оскільки навіть привиди таких дурних запитань не ставлять, продавщиця сільського магазину вщипнула себе за вухо. Ви погано чуєте? поспівчував незнайомець. Повторюю: баличка не завозили? А пе-чіночки? Або зважте ковбаски, тільки щоб не жирна. Скільки врізав, дядю? потіпуючи іржавим оселедцем, поцікавилася розпорядниця асортиментного мінімуму. Такою закускою у нас і в підсобці давно не пахло. Вичерпна консультація, хоч як це дивно, любителя делікатесів не вдовольнила. Газети, дорогенька, читати треба, повчально сказав він. Зараз хто краще працює, той краще й живе. А ваш колгосп перевиконав план по м'ясу. Зв'язок уловлюєте? Продавщиця явно не уловила. І, між іншим, була абсолютно права. Скажімо, торік усім в області втер носа Сумський район. Та ще як: на чверть перевиконав план продажу м'яса. І ви думаєте, скільки із сотень понадпланових бичків, свиней і тому подібної живності повернулося до селян у вигляді свіжини чи ковбас, не кажучи вже про балики? Правильно, нуль цілих і стільки ж десятих! Бо обласному управлінню торгівлі сільський покупець потрібен, як корові м'ясокомбінат. Йому б так-сяк розподілити фонди між стоголовими чергами у промислових центрах. До речі повністю ігноруючи внесок відповідних районів до, так би мовити, спільного біфштексу. Наприклад, за 1988 рік глухівські тваринники збільшили цей внесок на десять відсотків. І на стільки ж... зменшився риночний фонд, виділений для Глухова вседержителями з обласного центру. Завдяки чому ентузіасти понадпланового м'яса міцно закріпилися серед відстаючих за рівнем його споживання. Заступник начальника обласного управління торгівлі з продовольчих товарів В. А. Катана погодився, що його відомство недостатньо бореться за соціальну справедливість. Разом з тим сардонічно зауважив: А взагалі було б що розподіляти... Цебто як? аж кинувся я, маючи під рукою незаперечні факти ударних здобутків сумчан у дванадцятій п'ятирічці. А де ж тисячі й тисячі тонн виробленого додатково до плану м'яса? Там, чомусь озирнувшись, знизив голос до напівшепоту Володимир Андрійович і показав паль цем угору. Оскільки на стелі нічого гідного уваги не виявилось, я звернувся до інших джерел інформації. Які повідали досить цікаві речі. У глибокозастійному 1975 році риночний фонд м’яса Сумської області становив 27,4 тисячі тонн. А на шостий рік перебудови виділено 23,6 тисячі тонн. Відчуваєте різницю? Тільки не забудьте, що цей фонд реалізується в містах, заселених нині значно густіше, ніж чотирнадцять років тому. І хоча в нинішньому п'ятиріччі м’ясний цех області додає щороку до десяти тисяч тонн м'яса у живій вазі, на прилавках це…
 Телеграфне Агентство Перця

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"