Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №19 Сторінка 3

(Усмішки, Телеграфне Агентство Перця, Літературні пародії)
Журнал Перець 1989 №19 Сторінка 3 - Усмішки, Телеграфне Агентство Перця, Літературні пародії. СЮРПРИЗ УСМІШКА Одного разу приходить до мене Микола. Товариш мій. За однією партою колись сиділи. Прийшов він і каже: Знаю я тебе, Семене, не перший рік. Так що допоможи! Ти ж, сподіваюсь, і досі знімаєш на плівку важливі події з життя друзів. Тож зніми на пам'ять моє сімейне свято. Одружуюсь! Утретє, правда. Але ж кохана моя заміж виходить уперше. Ти розумієш, яка це для неї та для її рідні хвилююча подія? Хочеться, щоб усе було на найвищому рівні. Стіл, автомобілі, оператор з телебачення... А що? Я люблю робити людям приємне. Удень знімаємо, ввечері покажемо. І загрібай аплодисменти. У призначену годину прибув я до загсу. Відклацав усе: і як приїхали, і як підписи ставили, і як він її на руках із загсу виносив. Прибіг додому. Проявив, просушив, намотав на касету, поставив на полицю і витер піт. Ну, все, гадаю, успіх гарантовано. На весіллі я відчував себе якщо не молодим, то хрещеним батьком. Не менше. І ось підводиться Микола й каже: Як бачите, спорудження хімзаводу ми почали з об'єктів соцкультпобуту! Товариші! Є в мене шкільний приятель. Працює нині на телебаченні. На кожне свято ми робимо один одному приємні сюрпризи. Ось сьогодні, відчуваю, буде сюрприз. Так що, Семене, давай! Не підведи! Попросимо, товариші! Попросимо! Під бурхливі оплески я ввімкнув свій апарат і пустив плівку. Промінь пробив темряву і уперся в білу стіну. І раптом запала тиша... На білій стіні Микола цілував зовсім незнайому дівчину у весільній фаті. Потім узяв її на руки і поніс із загсу. їхні обличчя сяяли радістю й надією... Гості від несподіванки оніміли. «Телепень! Переплутав плівки! Це ж позаторішнє друге весілля Миколи. Оце так сюрприз!» промайнуло у мене в голові. Але часу на роздуми не лишалося. І я стрімголов шмигнув у розчинені двері. Це був єдиний вихід, який у мене лишився. Олександр ЛОЗА, м. Суми. перця 7. о ЦІКАВИЙ ЗБІГ Штаб-квартира ТАП отримала водночас дві депеші з різних місць із райцентру Піщанки на Вінниччині та з села Костянтинівни Мало-висківського району на Кіровоградщині, але абсолютно однакового змісту: «Незважаючи на введення талонів на мило та пральні порошки, нам їх порошків і мила не дають усе одно. Місцевому ж начальству возять машинами*. Цікавий збіг обставин наштовхнув штаб-квартиру ТАП на думку звернутися до відповідних місцевих органів влади з проханням прокоментувати ймовірні причини такого збігу. ФРЦ ВИНАХІД ВІКУ? Великий внесок у виховання полум’яних борців проти бюрократизму зробили керівники Новгородківського району, передає кор. ТАП з Кіровоградщини. З цією благородною метою тут створено ФРЦ фінансово-розрахунковий центр при РАПО. Було зроблено все необхідне для того, щоб колгоспи, радгоспи та інші організації району, так би мовити, добровільно подали заяви про вступ у ФРЦ, а відтак робили «добровільні* відрахування на утримання його апарату, працівники якого отримують від 180 до 280 карбованців щомісячної платні. Тепер клієнти, які раніше здійснювали всі фінансово-розрахункові операції безпосередньо у відділенні Агропромбанку, повинні спочатку завітати у ФРЦ, згайнувати там дещицю часу і на власній шкурі відчути, якої шкоди завдає нам адміністративно-командна система. З ВИХОВНОЮ МЕТОЮ ВІННИЦЬКА область. (Кор. ТАП). Наблизити юне покоління до виробництва вирішили «батьки» Козятина. З цією метою на майданчику, оточеному міжрайонним газовим господарством, свинарником, млином хлібоприймального підприємства та яйцебазою, збудовано дитяче містечко. Уже третій рік воно чекає першого малолітнього відвідувача, але поки що охочих не знайшлося. ЗДОРОВ’Я ТРУДЯЩИМ! ЧЕРНІВЦІ. (Кор. ТАП). Бадьорий, пробивний, борцівський настрій, котрий щоранку передує проникненню городян у громадський транспорт, до вечірньої зорі вирішило підтримувати керівництво тролейбусного управління Чернівців приступним недорогим робом різким скороченням курсуючих на маршрутах транспортооднниць одразу по завершенню вранішніх перевезень трудящих до осередків праць Мудре рішення сприяє зростанню рядів спортсменів, гартує здоров'я чернівчан. ПЕРЕБУДОВІ НЕЖИТЬ Закінчення. Поч. на стор. 2. своїй довідці сумлінно виклала сюжет ходу спорудження будинку по вулиці Омській, не спростувавши жодного факту, проте до оцінок не опустилася. Зате вона з'ясувала, що організатором в підготовці скарг, листів і заяв на т. Москаленка М. І. є якийсь Гончаренко А. М., і зробила несподіваний висновок: «Компрометуючі т. Москаленка М. І. факти, викладені в його і колективних заявах з приводу роботи і діяльності не підтвердилися і не підтверджуються». Незважаючи на таку категоричну реабілітацію, керівництво облвиконкому аж двічі піддало Миколу Івановича моральним тортурам. Спочатку він «дав пояснення» з приводу публікації журналу «Перець» на партійних зборах апарату облвиконкому, після чого йому було «вказано на використання свого становища, що виявилося в залученні для будівництва будинку для його батьків і брата будівельної організації ПМК-140 тресту «Кіровоградводбуд», який він раніше очолював, хоч вона і мала план надання послуг для населення». А потім йому не менш жорстоко вказали на це іще й на засіданні облвиконкому. Добре, що хоч на бюро обкому як члена обкому партії не потягли, бо третього «вказання» по партійній лінії Микола Іванович не переніс би. І в той же час шкода, що члени облвиконкому не звернули уваги не те, що ПМК-140 «мала план надання послуг для населення». Якщо танцювати від цієї фрази, то не вказувати М. І. Москаленку треба було, а прийняти постанову «Про поширення досвіду ПМК-140 по наданню послуг для населення». Ану, нехай спробує хто-небудь назвати мені яку-небудь…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"