Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1989 №09 Сторінка 2

(Друже Перче)
Журнал Перець 1989 №09 Сторінка 2 - Друже Перче. Існує багато різних правил. І, зрештою, без них не обійтися. Ну що за життя було .6, наприклад, без правил вуличного руху, або, не дай боже, без правил радянської торгівлі?! Та чи доводилося вам чути про правила, які визначають порядок пересування громадянами своїх ліжок, час вимикання світла в житлових кімнатах, строки і місце зустрічі з родичами (йдеться не про військовослужбовців і не про в'язнів, а про людей вільних і цивільних)? Якщо не чули, значить, ніколи не жили у гуртожитку. Кожен, хто там живе чи жив, довго пам’ятатиме «Правила внутрішнього розпорядку» часом настільки грізні, що мешканці можуть позаздрити навіть особовому складові аракчеєвських військових поселень. Думаєте, перебільшую? Аж ніяк. Наприклад, поселянин міг у будь-який вільний час увійти до себе в хату. А до гуртожитку радгоспу-заводу «Берегівський», що на Закарпатті, згідно з наказом директора, проголошеним у 1981 році, вхід зачиняється о 23.00, і ті, хто спізнився без поважних причин, не впускаються. Поселяни могли мати при собі якесь майно. На відміну від них, мешканці названого гуртожитку власні речі повинні «...здавати кастелянші в камеру зберігання». Про те, що деякі речі можна залишити, примітки нема. Пункт № 5 наказу визначає, що відвідування мешканців сторонніми особами, за винятком родичів, заборонено. Відверто кажучи, це викликає подив. Якщо заборону введено з метою профілактики крадіжок то красти ж нічого, бо речей у кімнатах, слід розуміти, немає. Якщо відвідувачів не пускають з міркувань моральних, а також профілактики венеричних захворювань і СНІДу, то подібне ставлення теж не зовсім виправдане, оскільки, в свою чергу, сприяє зростанню кількості простудних захворювань. «Які ж санкції?» запитаєте ви. Пункт № 9 наказу проголошує: «Жильців, які порушили правила внутрішнього розпорядку, негайно виселяти з гуртожитку». Суворо, звичайно. Але це ще «юрин-да» порівняно з наказом по Закарпатській сільськогосподарській дослідній станції в цьому ж Берегівському районі. Сама назва чого варта: «Про посилення перепусткового режиму і внутрішнього порядку у гуртожитку». А втім, документ заслуговує на докладніше ознайомлення. «В цілях правильного виконання правил внутрішнього розпорядку і підтримання суворого режиму в гуртожитку наказую: встановити слідуючий перепустковий режим в гуртожитку: особи, які живуть у данім гуртожитку, проходять в гуртожиток з 7.00 до 22.00 моск. часу; І ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД батьки осіб, які живуть у данім гуртожитку, приходять на поверхи з паспортами з 9.00 до 22.00 моск. часу; всі сторонні особи (родичі, знайомі) на поверхи не пропускаються; потрібні особи викликаються у вестибюль гуртожитку з 9.00 до 22.00 моск. часу; світло в житлових кімнатах і блоках вимикати не пізніше 24.00 моск. часу; робота радіоприймачів та магнітофонів з допустимою потужністю дозволяється до 24.00 моск. часу; електроплитками користуватися до 23.00 моск. часу... ...За порушення наказу винні будуть притягнені до адміністративної відповідальності аж до виселення з гуртожитку». Наказ затверджений директором дослідної станції доктором наук В. В. Ше-пою. Допитливий читач, поглянувши на карту, прийде до висновку, що необхідність «суворого режиму» зумовлена близкістю державного кордону. Але знову помилиться, бо подібні накази та правила діють і у зовсім далеких від кордону куточках нашої республіки. Спробуйте вгадати, внутрішній розпорядок якої установи регламентує оцей документ: «...1. Підйом о 6.00. 2. Туалет, прибирання кімнат, ліжок до 7.00. 3. Вихід на роботу о 7.00. 4. Душ працює о 7.00. 5. Культурно-масові заходи з 19.00 до 22.00. 6. Відбій о 23.00». «Ну, це десь там, де Макар телят не ганяв», скажете ви. Ні, адреса інша: місто Сватове Ворошиловградської області, чоловічий гуртожиток ПМК-150. А в місті Ровно, точніше, в гуртожитку льонокомбінату, діє заборона на відвідування мешканців у дообідній час. Оскільки ж тутешні мешканці, на думку адміністрації, далекі від ідеалу цивілізованої людини, то правила забороняють також лежати і сидіти…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"