Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №07 Сторінка 4

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 07 / Сторінка № 4
Перець 1990 №07 Сторінка 4 - Гуморески. (МАЙЖЕ ФІЛОСОФСЬКЕ) І І Закону черги все підвладне... і Це дотліває, те цвіте. Своєю чергою і Парадне Вбрання міняєм на просте. І І за планетою планета І Круг сонця в просторі вита. І І навіть куля з кулемета І В свою лиш чергу виліта. І Щось чергове зника зі складу ! (Пес черговий не встереже). І черга -надцята до ладу І Хімкомбінату стала вже. І В свою лиш чергу йдуть на плаху, І Кат чергових жде нагород. i По черзі біди б'ють невдаху. Йде плітка чергова в народ. Хтось чергову знаходить риму. Хтось в черзі ближнього І продать. Тоталітарному режиму Надходить черга дуба дать. і І передслово, й післяслово І По черзі пишуть в житіє. А в тих, що йдуть позачергово, І Своя, між іншим, черга є. Надходить черга для предтечі, І черга перти напролом. І І вірш про чергу склав, до речі, Я теж у черзі 1 в гастроном! ii Григорій ГАРЧЕНКО. Мого кума Михайла називають у селі хунвейбіном. Нетерплячий дуже. Ще не встигнуть дати якусь команду, а кум уже напролом рветься її виконувати. Прийшов якось до мене і каже: Дуже ми з тобою тягнемо село назад. Ішов оце вулицею і запримітив, що твої кролячі клітки на карикатуру схожі і муляють людям очі мої задрипані машинами штахети. Треба щось робити. А ти їх, оті свої штахети, повилизуй язиком, порадив я кумові. Он у магазині не те що вапна, а навіть іржавого цвяха немає, а біля є, напирає на немає. У магазині нового корівника мене кум. Будівельники розсипали вапно й залишили дві репнуті шиферини. Треба їх забрати, бо хтось украде. Шифером накриєш кролячі клітки, а вапном я побілю огорожу. Не будемо ж ми сидіти, склавши руки, як відсталі елемен ти, коли про село стільки всяких постанов видається. Умовив мене кум. Пішли до корівника... і оце сидимо на дерев'яній лавці в суді. Прокурор чистить нас, як старі чоботи, а піді мною дошка шкварчить: чого це я тут опинився? У моєму ж роду не було таких, що зазіхали на чуже. Я перший з'явився. Гризу себе, як миша валянки, і прикидаю: що ж воно нам із кумом пахне? Яка нас кара чекає? Прокурор називає нас злодіями, а я себе заспокоюю: не дуже ти, чоловіче, лякай. Он Антон Іванович, будучи головою, ще не таке скоїв. Поставив на свого «Москви ча» колгоспного двигуна, кудись подів сім баранів та півкомори гречки і то відбувся доганою без занесення. А нам із кумом, може, поставлять на вид, а може, й так відпустять. А прокурор…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"