Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №24 Сторінка 5

(Гуморески)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 24 / Сторінка № 5
Перець 1990 №24 Сторінка 5 - Гуморески. Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО В Америку нашу Лиску відправили на виставку! А мені вона по секрету сказала, що там і залишиться НОВИЙ рік Пилип Пилипович Губанюк завжди любив зустрічати на природі. У зимовому лісі. Разом із дружиною Зосею Павлівною запросять для компанії ще кількох своїх найближчих друзів таких же відчайдушних природолюбів, і гайда за місто. Десь на засніженій галявині знайдуть пухнасту лісову красуню. Прикрасять її гірляндами, скляними кульками і, вважай, зимосвято розпочалося. А поки жіноцтво із сумок бутерброди дістає та на скатертині їх розкладає, чоловіки, назбиравши хмизу, уже й багаттячко, гляди, неподалік розклали. Для екзотики. І щоб кров у п'ятах не холола. І усе так мило, гарно, лірично. Недарма ж потім Пилип Пилипович із друзями до наступної зими тими спогадами живе. Ось і в цьому році прийшли Губанюки до зимового лісу. Знову з приятелями запросили подружжя Смаливусів: Павла Олексійовича та Аллу Іванівну. Знову прийшли на старе місце. Знову під віти лісової красуні. І все знову у святкуючих складалося мило... Пилип Пилипович саме наповнював шампанським пластмасові келишки, готуючись виголосити святковий тост, як... Як, мов підсніжник, виріс перед компанією хлопчик. У сірих валянках, шапка на очі з'їхала, сам у шарфи закушланий і в руках дрючка тримає. Зося Павлівна від несподіванки аж у долоні сплеснула: Божечко, чиє ж це дитя у лісі загубилося?! Спокійно, громадяночко!.. по-дорослому тримався підліток. Беі істерик... Я «зелений патруль»!.. Хто вам дозволив вогонь розкладати?! Ну... ну... як же? забелькотів щось Пилип Пилипович, хапаючи морозяне повітря. Однак підліток навіть і не збирався вислуховувати чиїсь пояснення. Видобувши з кишені свисток, він, надимаючи щоки, натхненно засюрчав. Тієї ж миті ліс ожив. Десь зовсім поряд каркнула ворона, якась лісова птаха гучно залопотіла крилами, з верхівок дерев, мов штукатурка, посипався на голову сніг і в найближчих хащах щось загрозливо затріщало... Невже дикий кабан?.. Ага-га!.. Попалися, голубчики!.. ламаючи кущі шипшини, з переможним криком вибіг на галявину засніжений чоловік. Поп-пали-ся, соколята!.. У два кроки він дістався до гурту і, відхекавшись, хрипко підбадьорив юного дозорця: Молодець, Вітько!.. Затримав!.. Ось такі і знищують наше зелене багатство. Вчасно ми підоспіли. Бач, як з ялини познущались... Витребеньками пообвішували... Ну, нічого... незнайомець суворо подивився на учасників лісового банкету і взяв ГУМ ОРЕСКА офіційну ноту: Я вас по лінії міського комітету охорони природи оштрафую. Тоді знатимете як і багаття палити, і деревам гілки ламати... Та ми ж!.. розгублено…
 Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"