ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №06 Сторінка 7

(Фрази, Гуморески)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 06 / Сторінка № 7

Перець 1990 №06 Сторінка 7 - Фрази, Гуморески. Альтернатива: красиве життя або спокійний сон. Скільки дали прав! Якби ще тільки була можливість ними користуватися. Кожне нове правило виникає через винятки з попередніх. ж Ігор КЛЕПЕЦЬ. Мал. О. МІХНУШЕВА і і 4 Зфк І Л''і 'і' і її 'і МІ М’ ї'ТІ І.Пл і V' 4 114і 4 Ь х і ) СЛУЖБА ЗНАЙОМСТВ ГАРАНТУЄ * ***1*Г САТИРИЧНІ МІНІАТЮРИ ПРО РОБОТУ З ЛЮДЬМИ Од вас не раз, не двічі чули ми, Що вам важкенько працювать з людьми. Оце халепа, кажучи між нами, Бо й людям треба працювати з вами. НЕМАЄ ЧЕРГ Хваливсь начторгу: Все у нас на ять! В нас покупці у чергах не стоять... Воно то так!.. Немає черг у нього, Бо в магазинах теж нема нічого. Як на мене, немає нічого смачнішого від рибальської юшки. Янтарна від навару, пропахла димком, посипана перчиком... То така смакотура, що боже мій! Власну чуприну відріжеш, якщо тебе за неї будуть від казана відтягувати... І як же це прикро, що сьогодні київським рибалкам варити юшку арять, звичайно, і бог милує. Але не завжди. Для надійності краще спочатку перевірити спійману рибу на радіоактивність. Оскільки в рибальських магазинах приладів для цього не продають, треба везти улов до лабораторії. На санепідстанцію чи ринок. Якщо риба виявиться чистою і залишаться сили, можна повертатися на берег Дніпра і розпалювати вогнище. Процедура ця, як не дивно, не збуджує апетиту, а відбиває його. Навіть юшку. же це прикро безпечно. в можна не- її г і . 'І ЛЛ4 І І 5Я ’г. І і 1 .«ж* А А с І 5-а 5 - 9, - -1 7 2с тЛт чя Не буду ємствах, як недосконалого. Буцім ТУ (технічні умови) у них не відповідають. Кооперативний папір визнавався досконалішим (уявляєте, у кооператорів ТУ кращі, ніж на конверсійному оборонному підприємстві!), але також начебто потребував доробки. Усе це обгрунтовувалося звітом про апробацію індикаторів в Інституті харчування Академії медичних наук СРСР. І хоч севастопольські «Індами» в цьому звіті зовсім не згадувалися, й вони потрапили у розряд заборонених. Севастопольці, зрозуміло, з цим не погодилися, почали скаржитися, висувати, на їхній погляд, незаперечні аргументи. І потяглася писанина... переобтяжувати читачів її подробицями. Той, хто цікавиться, може прочитати 60-річної давності фейлетон Ільфа і Петрова «Великий канцелярський шлях» різниця лише в деталях. Одним із кілків на цьому шляху був лист із Міністерства торгівлі УРСР обласним і міським управлінням торгівлі, в якому повідомлялося, що «Мінздо-ров СРСР заборонив виробництво і використання індикаторних паперів «Ін-дам». Заборонив, бачте, і все, хоч це й не його компетенція. Водночас Мін-торг повідомив, що в Москві розроблено індикатори в системі Міністерства медичної і мікробіологічної промисловості. Цю відомчу міністерську продукцію і рекомендується купувати. Щоправда, товариші не врахували невеличкої деталі: випуск цих індикаторів ще не було розпочато. Та що з того колись розпочнеться. Комплект севастопольських індикаторів, розрахований на 50 контрольних перевірок, коштує один карбованець. У Москві зараз продаються кооперативні індикатори по два з половиною карбованці. А в глибинці спритні ділки з торговельно-закупівельних кооперативів деруть за севастопольські індикатори по 6 крб. 50 коп. Так зусиллями двох міністерств легко й невимушено виник іще один дефіцит. Ліквідувати його можна розчерком пера. Тим паче, що «Електрон» здатний сьогодні забезпечити індикаторами попит усієї країни. І забезпечив би, якби не Міністерство охорони здоров'я. Чим ці «Індами» не догодили міністерству, судити не беруся. Хоча арифметика тут, здавалось би, дуже проста. Чим більше індикаторів, тим менше борщів і салатів з азоту, тим вищий рівень здоров'я народу. Міністерству тільки б радіти з цього. Та, на жаль, проста логіка тут не діє. Вона ущент розбивається об вузьковідомчі інтереси. як не відбиває Микола МІЩЕНКО. М його. на мівський період. Щоб допомогти людям розібратися, з чого вони варять борщ із полівітамінів чи чистого азоту, молдавські вчені розробили індикаторний папір «Індам». Відриваєш від нього клаптик, знімаєш целофанову плівку і вичавлюєш з городини краплину соку. Чим безсоромніше овочівники насичували плантації азотом, тим більше той папірець червоніє. Покупцеві і в магазині, й на ринку одразу стає зрозуміло: купувати городину чи порадити безсовісному продавцю везти її кудись в інший регіон, де, незважаючи на інформаційний бум, про індикатори ще нічого не відомо. Як водиться, «Індам» пройшов міжвідомчі випробування, керувало якими сьогодні вже забуте Міністерство сільського господарства СРСР. Більше десяти авторитетних вчених і урядовців ствердили підписами, що індикатор випробування витримав. У рішенні записали: «Рекомендувати «Індам» для експрес-діагностики». Раніше слово «конверсія» зустрічалося хіба що в протоколах допитів економістів-дисидентів. Сьогодні воно відтворює реальні життєві явища. Севастопольський НВК (науково-виробничий конверсійний шлях, освоїв виробництво «Індамів» і запропонував їх торговельній мережі. Це ж зробили ще кілька підприємств і кооперативів. Намітилася конкуренція, яка мала швидко наситити ринок індикаторами, поліпшити їх якість і знизити ціну, а головне примусити овочівників добре міркувати, перш ніж щедро сипати в грунт мінеральні добрива. Але тут у справу втрутилося хто? Гадаєте, кримінальна мафія? Втрутилося... СРСР! Заступник головного санітарного лікаря країни товариш Чебураєв надіслав у Мінторг СРСР листа, де просив «дати вказівку про заборону реклами і продажу» населенню індикаторного паперу, виготовленого на підпри- період. і часник, і солодкий перчик царський навар! Даєш йому настоятися, розігріваєш, заправляєш сметанкою, якщо хочеш, для гостроти ще й молотим перчиком притрушуєш і сідаєш за стіл... Що там чуприну вуха відріжеш, якщо за них відтягувати почнуть! Але й борщ нині став стравою небезпечною. I не тільки в Київській області, а по всій Україні, по всіх інших братніх республіках. Бо всі ці бурячки, капусточка, морквочка та інша городина то суцільні сховища нітратів. Вони містять стільки азоту, що ложкою того борщу можна було б звалити первісну людину, яка з однією палицею виходила на мамонта. Організм сучасника, звісно, адаптувався, але й він не витримує тих доз азоту, які пропонують йому овочівники державних підприємств, колгоспів, кооперативів та індивідуальних господарств. Від азоту у людей виникають онкологічні, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет і така інша капость. Це вже зовсім не смішно. Це страшно. Історія,…

Фрази Гуморески

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"