Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №01 Сторінка 2

Журнал Перець 1990 №01 Сторінка 2. Мал. а. василенка Ох і гарну штуку ми у військових придбали! За хвилину оці бідони будуть на молокозаводі. ся про ці речі, то неабияк зраділа. Особисто ж ме- ОЛИ Львівщина дізнала- обкомі партії». Мовилося в ньому й про інші не менш славні діяння обласного комітету, але саме зга- Ветеран праці, інвалід першої групи О. Федосеєв у вересні 1988 року одержав квартиру й від- оформлено абонемент на право не навіть охопила еи рія. Але чому, подумалося, тільки львів’яни мають радіти? Чи не буде це виявленням своєрідного місцевого егоїзму?! Саме такі міркування та сумніви й спонукали мене поширити звістку через «Перець», аби вся республіка також могла потішитися з цього приводу. дані акти своєю конкретністю, дієвістю, переконливістю справили на мене найсильніше враження. І, схоже, не лише на мене. Уже наступного дня зустрів сусіда по сходовій площадці. Він запитав: Читали? Оце здорово! А мені от уже кілька років обіцяють замі- разу подав заяву на встановлення телефону, оскільки тяжкохворому без зв'язку аж ніяк. Далі почалося звичне, чи то звичайне: листи, дзвінки чальства, лефонні, весь менський користування телефоном...» Чи можете собі таке уявити? Майже рік людина добивалася, телефонувала, просила, молила і ніяк. У відповідь самі лише онного на- до теле відповіді, письмові й те-обіцянки, відписки------- бюрократи чно-джентль-набір. Спершу, повідо- причини: то інваліда нема в графіку, то в конторі нема кабелю. А тут написав не минуло й трьох тижнів! і ось він, телефонний апарат, можна індивідуально накрутити номер та персонально уклінно Отож, переказую. Ветеранові війни та праці М. Агеєву з м. Нестерова газифікували квартиру це маємо раз; інваліду першої групи О. Федо-сеєву після довгих поневірянь встановили нарешті квартирний телефон це два; у село Лагодів Перемишлянського району врешті-решт надіслали медпрацівника для роботи на фельдшерсько-акушерському пункті оце вже три. Вказані благодійні акти було звершено після того, як відповідні товариші звернулися з відповідними скаргами до Львівського обкому партії. Про все це зворушені львів'яни довідалися минулого жовтня з опублікованого в місцевих газетах офіційного повідомлення під рубрикою «Розглянуто у Львівському нити двоконфорну плитку на чоти-риконфорну. І куди тільки не писав і в ЖЕД і ЖЕО, і в райвиконком, і в облвиконком. А треба було відразу в обком партії! Сусід з іншої квартири також зауважив, що тепер напише скаргу до обкому партії, бо інакше він уже це бачить! йому аж ніяк не добитися заміни унітаза... Отже, подумав я, не пересохне річище пошти обласного комітету партії. Це заспокоювало. Бо ж відомо, як дискомфортно почуває себе той, кому ніхто й листа не напише... Та мене, зізнатися, найбільше зацікавило інше: яким чином обкому партії з його скороченим нині апаратом вдалося так архіопера-тивно й успішно вирішити ці ультраскладні житейські питання? мив інвалід, обіцяли встановити телефон на початку 1989 року, відтак у травні, далі сповістили, що, згідно із графіком, протягнуть бажаний дріт у липні, а вже наприкінці «графікового» липня заспо коїли: телефон встановлять обов'язково, але коли саме невідомо, бо зараз, як на гріх, нема кабелю. Ось тоді О. Федосеєв і вцидулив скаргу до обкому партії. Там її отримали 2 серпня і вже за день переадресували до обласного виробничо-технічного управління зв’язку. Не минуло й встановленого законом місячного терміну, а го ловний інженер управління Л. І. Фур уже по-діловому лаконічно відповіла: «Питання встанов лення телефону інвалідові 1-ї групи Федосеєву О. вирішено позитивно. 21.08.89 р. на його ім'я подякувати. Фантастика! Нехай і не наукова. А ще, гадав, таке буває лише в народних казках XX сторіччя. Але щоб на практиці?! У реальному житті?! Зрештою, подумалося, у даному разі, можливо, просто стався щасливий збіг: якраз у ті дні, коли надійшов лист з обкому партії, до управління завезли кабель? У житті яких тільки збігів не буває. Справді, один приклад іще не підстава для узагальнень. Візьмемо інший. У будинку № 45 по вулиці Суворова, де в місті Нестерові проживає уже згадуваний ветеран війни та праці М. Агеєв, ще в першій половині 1988 року було проведено газ до кухонних плиток. А подальша газифікація будинку затрималась через відсутність коштів. Мешканці, на пропозицію райвиконкому, за власні гроші зробили необхідні водо- й газомонтажні роботи все редині будинку. Однак газифікація через різні причини весь час переносилася. Одну зиму якось перебі дували. Збагачений життєвим досвідом, ветеран Агеєв здогадався, що й по осені 1989 року може знову надійти зима. І 15 серпня надіслав скаргу до обкому партії. її тут же, 17 серпня, переадресували першому секретареві Нестеровського райкому партії П. В. Павлюку, до якого, між іншим, раніше не раз ПРОВАЛ РЕЗИДЕНТА Як повідомив наш івано-франківсь-кий кореспондент, у місті Надвірна компетентними органами було затримано резидента іноземної розвідки. Під час прес-конференції, скликаної з цієї нагоди, агент заявив, II II (О своїм провалом завдячує упорядн кам кар- ти Івано-Франківської .області, вида- ної Головним Управлінням картогра- фії СРСР у 1987 році. Відшукавши на її планшетці дорогу Надвірна Молодиків, він без будь-яких пересторог ЗАПОРУКА ПРАВОПОРЯДКУ почав напитувати у місцевих жителів, як на неї виїхати. Оскільки ж усі надвірчани знають, II ;о такої дороги з 1967 року і в природі не існує її всю розбито, то відповідно дійшли висновку: питає про неї вуйко явно не з місцевих полонин. МОЛИТВА ДЛЯ ТЕПЛОТРАСИ ВОЛИНСЬКА область. (Кор. ТАП). У місті Нововолинську винятково набожними людьми вважаються жителі вулиць Ломоносова, Горького, Лєрмонтова, Першого Травня та Льва Толстого. Коли б ви не зайшли до…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"