ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №20 Сторінка 7

(Народні усмішки, Усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 20 / Сторінка № 7

Перець 1990 №20 Сторінка 7 - Народні усмішки, Усмішки. і ! І І І 5 І і І І І І І І І 5 І І І І Мал. О. КОХАНА ЇВ ж ж І А за що ви його покохали! У нього завжди куриво є. І І Черга. Нудь. Задуха... Гасять облігації позички, зробленої державою тридцять п'ять років тому на розвиток народного господарства. «Дочекався», втішено шепоче дідок, уже годину роздивляючись «При м Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО Мал. Р. САХАЛТУЄВА о Зробиш за мене уроки дам сига ретку! НАЇЖАЧЕНІ ДУМКИ І 5 і І І І І І 5 І І І І З соціалізмом Іван доводить став Кирилу. Колись розвинений ми мали, А це його вже відмінили. ми відстали, ф Перевага темної сторони Місяця полягає в тому, що вона не підозрює про темні плями на Сонці. Що ж, помиляються всі люди, Коли на шлях стають Тепер він вже гуманний буде, До того ж ще й демократичний. незвичний. І відсутність вибору є дилема. ф Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних. Одне мене у цім тривожить, Ніяк не можу розібраться: Невже антигуманний може Соціалізм побудуваться? ф Вселенський парадокс: роджуються людьми, але не помирають. усі люди на-всі ними На те Кирило каже Йвану, Прища почухавши на носі: Тому він, може, і гуманний, Що не розвинувся і досі. Ф Анархія тила голову. це демократія, яка втра- ви- що працює над їхніми Віталій ГУНЬКО. ф Знімаючи з підлеглих стружку, правдовувався, характерами. Леонід СУХОРУКОВ. з годину роздивляючись мистецьки виготовлену табличку «При пожаре звонить 01». Чого вона тут, в ощадкасі? Може, через те, що гасять облігації? І якщо, не дай боже, погасити і дідок переконаний, що дочекався. Нудь. Задуха... б міг подумати тоді, у п'ятдесят п'ято-му-шостому, що через тридцять п'ять літ буде така черга на погашення?! Нормальні люди так довго не живуть. Бреше статистика, що ми за тривалістю життя поступаємось сорока країнам. Дай їм, на тих капіталістичних смітниках, щось погасити через третину століття, дідька кривого стільки б назбиралося біля віконця. Тоді, коли позичали, а лисий Микита відстрочив на десяток літ виграші й виплату, і нас зневіра вразила: мовляв, прийдуть по борг хіба що слони, бо вони живуть по три сотні. Що то значить народ не оклигався після війни і не довіряв власним можливостям. Тим часом ми за ті позичені гроші набудували стільки штучних морів, десять разів списували борги з колгоспів, зробили безліч визвольно-народних революцій аж до Антарктиди і живі-живісінькі, ще й монолітною чергою стоїмо. Правду казав на мітингу благочинний, що без віри тільки вовк-сіроманець може ягнят різати, а людина приречена на вимирання. Діду, прийде? Але дідок замилувався табличкою При пожаре звонить 01» і не може вийти із задуми. Натомість відповідає « не дай ооже, не зможуть Але ні, мусять дати раду. Он Гасять облігації. Хто КОЛГОСПІВ, ви вірили, що цей день Сатиричний репортаж із власного життя бабуся, передавши мені в руки сітки зі свинячими вухами і капустою. легше говорити. Як на мене, старий, хитрує Микита. І й так вірила, а мій йому пухом, не віддасть боргів: у вісімдесятому поклявся відкрити комунізм, а на яку лиху годину тоді гроші?! Подякує від імені уряду та й по всьому. земля І І а там ті гроші не приймають. Я кажу І знаєш, прийшла нова влада і гроші помінялись? то я казав: і що, ви думали, зробив? продовжувала бабуся. Взяв і спродав свої облігації сусідові п'ятірку за сотню. Той, правда, теж держав усього пару літ і продав облігації за польські хустки, а той поляк... Не забудьте, на чому зупинилися, втручається замшілий чоловік. У тридцять дев'ятому я мав на Фур-манській невеликий склепик (магазин В. П.) із готовим вбранням, так за день воєнні викупили увесь крам. Такої удачі в мене не було ще з Австрії. Пішов я з радощів випити пугар пива, думали, Мошкові: ти спав не що А він мені: то не гроші, а, як би то ліпше пояснити, квитанції про борги. Вони, до слова, і при німцях не ходили... Замшілий чоловік впав від спогадів у розпуку, а жінка не могла згадати, на чому її перебили, отож я за асоціацією тягаря свинячих вух та капусти із сітками книжок, які волочив з собою в студентські роки, поринув у спогади. Нам теж продавали облігації щороку на суму місячної стипендії. Не купити ніяк не можна комітет комсомолу, загальні збори, місце в гуртожитку... Краще піти з хлопцями розвантажувати в нічну зміну вагони, а допомогти державі. Так що в Каховському морі і мої гроші плавають. Отак! А з іншого боку, якби я ті гроші плавають, якби я витратив на харчування, може, дістав би кращу оцінку на державному екзамені наукового комунізму. Адже з основ НЕ ЗА АДРЕСОЮ Патлатий і оброслий хлопець входить у перукарню і просить майстра: Поголіть мене так, як минулого разу. То це не до мене. Я тут усього рік, відповідає майстер. с. Русава Ямпільського району Вінницької області. ПРАСКИ Праски викинули! блискавкою облетіло містечко. У лічені хвилини найспритніші вже товпилися біля дверей «Електротоварів», активісти встановлювали чергу. Я 140-й. Аж тут у вітрині величезними літерами: «Праски під заготівлю кольорових металів». Чергу мов вітром здуло: мчимо за місто у пошуках отих кольорових. Ще й половини дистанції не подолав, а передні вже назад чешуть. Що? На базі…

Народні усмішки Усмішки

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"