ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №08 Сторінка 11

(Фрази, Страшне перо не в гусака, Іноземний гумор)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 08 / Сторінка № 11

Перець 1990 №08 Сторінка 11 - Фрази, Страшне перо не в гусака, Іноземний гумор. Хімія нас загартовує. Якби не вона, то уявляєте, на що ми були б схожі? А так, глянеш на сучасну людину ого-го! Нітрати глитає, фенольні з'єднання не моргнувши оком п'є, без вихлопних газів просто життя не уявляє. Не те, що наші пращури. Страшно подумати, що з ними було б, якби потрапили вони у наше цивілізоване сьогодення. Зайшов би отакий пращур у річку, де Н2О становить у кращому випадку тридцять відсотків, а звідти б уже й не вийшов. Вдихнув би так званого повітря в районі, скажімо, Запоріжжя і на тому припинив би свою життєдіяльність. А нам усе це навіть корисно. Тим більше, що вживаємо ми всю тую хімію не якось там безсистемно, а в суто наукових рамках. У суворій відповідності до затверджених норм, лише в допустимих концентраціях. Ковтай, вдихай, пий. Краса! Але дехто цього чомусь не розуміє. Деяким робітницям цеху № 7 Ізюмського оптико-механічного за воду, який очолює М. М. Остапенко, з якогось доброго дива чомусь не подобається день у день дихати окисом хрому. Звичайно, окис цей алерген, вельми шкідливий для людського здоров'я. Але хто сказав, що ним так уже й зовсім не можна дихати? Якщо у межах норми, якщо згідно з інструкціями та правилами... Скільки завгодно! Навіть корисно. Так ні ж! Робітниці цеху, що користуються при поліруванні оку лярних оправ пастою ГОІ, до складу якої входить від 50 до 80 відсотків хрому, категорично проти такого щоденного дихання. Мовляв, від того хрому кашель, очі ріже, у грудях болить. Та що ви! довідавшись про таке ставлення збиральниць окулярних оправ, навіть обурився дуже головний і вельми державний санітарний лікар Ізюмського району В. О. Слабун. Який від того хрому може бути вред? Ніякого. Оскільки ж слова до справи не підшиєш. Володимир Олександрович розпорядився провести наукове обстеження цеху № 7. Точніше скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці однієї з робітниць цеху, а саме збиральниці окулярних оправ Т. О. Зацепи. Читаєш тую характеристику, і аж сльози на очі навертаються. Вміють, ох і вміють-таки у нас турбуватися про здоров'я людей! І «спецодягом забезпечена», і «санітарно-побутові приміщення маються», і навіть «кімнату для вживання їжі виділено». Не кажучи вже про такі речі, як профогляди, які «провадяться регулярно згідно наказу МЗ СРСР № 700». Питаєте, а як з окисом хрому? Також усе на вищому рівні. І це питання не обминули спеціалісти санстанції. Виявляється, шкідливість хрому залежить від строків. Тобто, того часу, який людина його вдихає. А тут усе, звиняй-те, в ажурі. Адже технологічний процес, як стверджує характеристика, складається не з самого лише полірування, а з 22 операцій. На долю ж полірування (саме там і застосовується названа паста ГОІ) припадає усього нічого. Лише 24,5 відсотка робочого часу. Ось таке, з дозволу сказати, де-юре. І все було б чудово, коли б не капосне де-факто. Чи були спеціалісти санстанції району в самому цеху невідомо. Чи контролювали ч* вання робітниць із окисом хрому? Напевно, ні. Бо якби зробили це, то неодмінно побачили б, що не лише операція полірування, а й шліфування (за технологією на неї припадає ще 21 відсоток робочого часу) проводиться за одним і тим же верстатом. Тобто, чи шліфуєш, чи поліруєш все одно вди хаєш все той же окис хрому. Де-факто й те, що в цеху постійно не вистачає мало не чверті робочих рук. А як так, то решті робітниць доводиться брати на свої плечі додаткове навантаження. А як так, то проводити у запилюженому хромом приміщенні ще якийсь відсоток робочого часу. Коротше, як мінімум півзміни з гаком вдихати окис хрому. Ось таке де-факто на відміну від де-юре районної санепідемстанції. Що ж стосується хвороби Тетяни Олександрівни Зацепи, то, напевно, не випадково лікарі клінічної лікарні № 24 м. Києва категорично стверджують, що у неї «хронічний бронхіт у стадії загострення». Правда, харківські колеги з клініки інституту гігієни праці і профзахворювань запев- няють, що «даних за профзахворюван ня не виявлено». Та з цим аж ніяк не погоджуються лікарі терапевтичного відділення № 1 Київської клінічної лікарні № 16. І роблять свій діагноз: «хронічний обструктивний бронхіт у стадії загострення. Емфізема легенів... Дихальна недостатність 11 ступеня». Втім, як кажуть, медикам у цьому плані і карти в руки. Хто-хто, а вони-таки зможуть врешті розібратися спільними зусиллями з хворобами Тетяни Олександрівни. А ми повернемося до робочого місця Т. О. Зацепи. Знаєте, аж страшно, якби там бодай на день-два опинився наш пращур. Він би, бідолаха, від тієї пасти ГОІ з усіх боків зеленим би зробився. Це для нас із вами хімія пусте. А він же, нещасний, відати не відає, знати не знає ні про гранично допустимі концентрації, ні про норми. Три-п'ять разів вдихнув би оті затверджені дози, і тільки б його на цьому світі й бачили. А ми, нівроку, ще живемо. Чи довго, правда, не знаємо. І. ЛАГОЗА. Харківська область. ф Анонс: у нашій газеті рубрика «їх звичаї» наступного року буде називатися «Наші проблеми». ф Дулю з маком уже ніхто не показує у зв'язку із відсутністю останнього. ФРАЗИ ф Якщо ти гадаєш, що ти такий розумний, як я, то ти один із найбільших дурнів на світі. Вячеслав НАЛЬОТОВ. дміи****?* «Преміювати доглядачів телятниць парувального віку...». «В цьому році профком добився виділення землі під забудову гаражів та хлівів для співробітників». Надіслав В. КРАВЧЕНКО. «Та вік цивілізації скоротив чисельність живої тяглової сили. Одначе, у доброго господаря коні у пошані і зараз. Вони виконують різноманітні сільськогосподарські роботи, а також є базою харчування». (З листа до редакції). Надіслав В. СКОБЕЛЬСЬКИЙ. «Радгосп «Дзвінкове» запрошує на роботу операторів машинного доїння корів і скотарів». (З об'яви). Надіслав І. ЧОРНОШКУР. «Обьявление По разнарядке профкоме комбината железнодорожньїй цех № 3 получил 600 шт. крьішек для консервирования по 3 коп. на 219 человек работающих. Профком цеха совместно с профактивом решил вьідать крьішки по уч-кам из расчета 2.74 шт. на 1 чел. Профком». Надіслав А. СВЯТОДУХ. ІНОЗЕМНИЙ ГУМОР Малюнки з журналів: «Єж» (Белград), «Дікобраз» (Прага), «Лудаш маті» (Будапешт), «Оленшпігель» (Берлін), «Лансет» (Лондон), «Панч» (Лондон), «Свст в образах» (Прага).…

Фрази Страшне перо не в гусака Іноземний гумор

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"