ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №09 Сторінка 7

(Фрази, Друже Перче)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 09 / Сторінка № 7

Перець 1990 №09 Сторінка 7 - Фрази, Друже Перче. ПоХовані рЧ иі У часи недавно минулі, як ми з вами яскраво пам'ятаємо, дуже модно було скрізь і всюди вишукувати приховані резерви. Складалося враження, що резерви ті хтось навмисно дуже старанно приховує, ніби дефіцит під прилавком, а наше з вами завдання їх відшукати і негайно привести в дію. І тоді все відразу стане прекрасно: прилавки вгинатимуться від товарів, холодильники від продуктів, з будівельного конвейєра, мов млинці зі сковорідки, зіскакуватимуть нові житлові будинки, а за якістю виробів ми переплюнемо всі Америки з Японіями разом узяті. Певна річ, у самій цій ідеї таки щось було. Біда тільки, що глибокодумні наші стратеги всяку розумну ідею звикли доводити до абсурду і в результаті замість очікуваного благоденства, як правило, виходив великий пшик. Один час таким кандибобером узялися виконувати Продовольчу програму. Когось із премудрих, на біду, осінило, що втілити її в життя можна одним лівим мізинцем, привівши в дію приховані резерви на деревообробних комбінатах, суднобудівних верфях і фабриках по виробництву жіночої білизни. Якщо кожне промислове підприємство, кожна шахта й балетна школа, міркували вони(обзаведуться своїм підсобним господарством, то неосяжними су-перпросторами нашої Вітчизни враз потечуть молочні ріки в мальовничому обрамленні кисільних берегів. Трохи неясно було при цьому а що ж робитимуть тоді сільські аграрії (невже займуться виробництвом електронно-обчислювальної техніки і проблемами макрокосмосу?!), але це другорядне питання наших стратегів уже мало цікавило. Аби по саму зав'язку наситити м'ясом, салом і яйцями, зокрема. Харківську область, у далекому березні 1979 року з'явився солідний документ за № 193. Являв він собою геніальний плід творчих зусиль партійних і радянських керівників обласного рівня. І назву мав відповідно солідну: «Про підсобні сільські господарства підприємств, організацій і уста-црв». Як ви здогадуєтеся, цим рішенням конкретно й категорично розписувалося хто, де й коли з промисловиків має споруджувати якщо не пташник, то корівник, коли не корівник, то свинарник і т. д. -Та у нас у самих клопотів під зав'язку! спробували, було, попручатися керівники заводів і фабрик. І звичайні плани, й зустрічні, і соцзо-бов'язання, й... А ви ще хочете!.. Не ми хочемо! твердо заявили апаратники. Народ хоче! Уявляєте, яка краса буде, коли ми дружно, всією громадою навалимося на харчову проблему? М'яса гори, молока море... Але навіть після таких надихаючих слів на окремих заводах ледь до мітингів протесту не дійшло. Мовляв, де брати кошти, матеріали, врешті, робочі руки?! Тільки, зважте, тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ятий... Це вам не вісімдесят дев’ятий і, тим більше, не дев'яностий. Треба! суворо пролунало над областю. Шукайте резерви! І всі як один кинулися на пошуки. І дивина! знайшли. За давністю часів не будемо вточнювати, як та де і чи завжди ті пошуки були праведними. Головне знайшли. З небувалим піднесенням кілька харківських підприємств на чолі з науково-виробничим об'єднанням «Електроприлад» гайнули до Чугуївського району, в село Зарожне. Саме звідти, за передбаченнями високих службових осіб, мав забити ковбас-но-м'ясний фонтан, для чого висококваліфіковані верстатники, інженери-конструктори та електронни-ки заходилися в ударному темпі зводити величний свинокомплекс на 3040 свиномісць. Хіба не розмах? Рік-два самовідданої праці і Харків матиме з пів-мільйона кілограмів добірного бекону! То чого б його й не налягти в умовах гострого м’ясного дефіциту? І налягли. У 1982 році комплекс був готовий. Не без недоробок, звичайно (це вже, мабуть, національна вдача у нас така чогось та недоробити). Але при всьому тому 769.936 карбованців, вгачених у світле м'ясне майбутнє, набули цілком реальних обрисів свинарника, гноєсховища, кормоцеху, водонапірної башти тощо. Не будемо переповідати всіх перипетій народження надпотужного біфштексно-лангетного джерела, лиш не без суму проінформуємо: жодна свинка іще не кувікала в стінах новобудови. Керівники підсобного господарства «Харківське» обласного управління громадського харчування (директор Ф. Й. Соболєв), правда, запевняють, що минулого літа якийсь десяток паць там все-таки рохкав. Але заводчани підтвердити цей факт не беруться, бо ще жодного грама м'ясця з цього комплексу їм не вдалося покуштувати. Недовго шукали приховані резерви і на…

Фрази Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"