Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №02 Сторінка 9

Перець 1990 №02 Сторінка 9. Це була диспетчерська, де по телеекранах можна було стежити одночасно за всіма в'язнями. За допомогою телесистеми контролювався кожний їхній крок. Дізнавшись, що ми радянські сатирики, диспетчер розповів нам, як він сказав, «російський анекдот». Анекдот був із дуже великою бородою, але в його інтерпретації видався досить смішним. Це був не перший американець, що, бажаючи зробити нам приємність, розповідав «наші» анекдоти. Коли ми побували в одній з лікарень штату Нью-Йорк, де, за порадою «Гуморпроекту», в лікувальний процес впроваджено гумор, хворі демонстрували нам своє знання радянських анекдотів. Це був той випадок, коли ще невідомо, хто кого розважав ми хворих чи хворі нас. Один з них, службовець поштового сервісу, видав цілі каскади анекдотів про Чапаєва, «чукчів», знамениту серію «вірменського радіо». Методисти сміхотерапії демонстрували нам результати своєї праці. Хворі з «остаточними» діагнозами, тими, які вимовляють лише з трагічними інтонаціями, виглядали веселими і життєрадісними, їм демонструють комедії, до них запрошують клоунів, їм читають гумористичні оповідання, влаштовують кумедні вікторини, потішні конкурси. Вони за допомогою тих самих методистів дотепно розігрують один одного. І йдеться не про те, аби полегшити сумну долю того чи іншого хворого, сказав нам сміхотера-певт. Ідеться про повне або, принаймні, часткове одужання хворих. Ми ще не до кінця знаємо можливості цих ліків сміху. Вони безмежні. Бо кожна серйозна хвороба, як правило, пов'язана зі стресом. А сміх, особливо щирий, знімає стрес, рятуючи організм. Джоуль Гудман впевнений, що антистресові можливості сміху відкривають перед «Гуморпроектом» грандіозні перспективи. Адже будь-які зміни в житті людини вимагають підтримки, впевненості в тому, що вони відбулися на краще. Що зроблено вибір, який не призведе до поразки в майбутньому. Від цього залежить успіх. А що може бути кращим, ніж розслаблений підхід до проблеми, тобто ставлення до неї з гумором. Гудман доводить, що люди починають долати свої проблеми в ту мить, коли сміються над ними: Коли ми зустрічаємося з проблемою, нам здається відстань між нею і нами такою малою, що вона лякає нас. Тож найліпший спосіб збільшити дистанцію, повернутися до проблеми спиною, поглузувати, посміятися з неї. Ця концепція лягає в основу програми «Г у-морпроекту», яка користується найбільшою популярністю серед бізнесменів. Адресована вона діловим людям. Суть програми в її назві: «Як почуття гумору може зробити нашу організацію компетентнішою і конкурентоздатнішою?» Ми попросили директора «Гуморпроекту» зарахувати нас до складу слухачів таких от курсів на день або півдня і, чесно кажучи, спершу настроїлись скептично. Мовляв, що нового можуть розповісти нам, гумористам, про гумор? Та були досить заінтриговані, коли викладач раптом запитав: Як ви вважаєте, життя скількох людей було б врятовано, якби Йосиф Сталін мав почуття гумору або ж, скажімо, набув його у нас? Далі він зробив припущення, що, мабуть, книга про дотепність Чингіз-хана була б найкоротшою книгою в світі. Оскільки той знищував навіть друзів, які дозволяли собі посміхнутися. Відштовхнувшись від історичних аналогій, викладач сказав про те, що займаючись серйозним бізнесом, деякі навіть не уявляють, як можна залишатися серйозним, посміхаючись. Наприклад, Шекспір, Ейнштейн, Вольтер, Фрейд були в житті дуже веселими людьми, але ніхто не наважиться звинуватити їх у легковажності. Коли в нас присутній гумор, ми ні в якому разі не втрачаємо серйозності, а лише втрачаємо пихатість. Користі від пихи ніякої, вона робить людей схожими на індиків, призводить до втрати звичайного людського тепла, простоти, відкритості. Так звана солідність має ефект лише тоді, коли людина хоче відчути себе соліднішою, ніж є насправді. А іде вона від того, що певний тип керівника, лідера панічно боїться гумору у всіх його проявах. Лідер такого гатунку переконаний, що будь-який гумор підриває його солідність. І не підозрює, що якраз усе навпаки. І все ж таки, як виховати в собі почуття гумору? Джоуль Гудман відповідає на це питання так: Вся суть у тому, щоб серйозно сприймати свою роботу, свою роль у роботі, але ні в якому разі не себе самого. Якщо ви зможете знайти нові погляди на старі речі або відомі істини, ви на правильному шляху. Тепер лишається небагато: повернути ситуацію, в яку ви потрапили або щодня потрапляєте, навколо своєї осі і ви одразу побачите її у смішно му вигляді. Для початківців Джоуль радить вести щоденник, куди регулярно…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"