ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №04 Сторінка 3

(Усмішки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1990 / № 04 / Сторінка № 3

Перець 1990 №04 Сторінка 3 - Усмішки. Як будете фотографуватися? Як демократ, консерватор чи центрист?.. ПР030РИ СИЛАЧ II II Владилен ПРУДОВСЬКИИ НАТЯК Прозорий дуже ти, Графин, Видать, хоч краплю в тебе влито. А я, хвалився Глек один, Набрався вщерть і шито-крито. Хлоп’яга мав силача завдатки, Але його не тягне працювати. Він хоч вола повалить на лопатки, Та пальцем не торкнеться до лопати. ВІРНА ОЗНАКА Щасливий я, чи нещасливий, може? Є дача, «Волга», яхта вищий клас, Будинок люкс, дружина теж дай боже! На ощадкнижці немалий запас... Все наче добре, тільки є вагання. Бо щось не склалось, тут хоч вовком вий. Інакше де ж ті заздрісні зітхання, Де хоч один сусідський погляд злий? Отож, тепер вже сумніву не буде, Що я нещасний, певен на всі сто. Хіба ж це щастя, зважте, добрі люди, Коли тобі не заздрить аніхто?! II II м Фахівець я хоч куди! До речі, Знайте й ви щ Що роблю я першокласні речі. Сам собі я кращий ВТК! мене, мастака, III Понад план сьогодні дуже гарно Я зробив штукенцію одну... Тільки залишилося безкарно Вийти з нею через прохідну. ЛЮБОВ ДО ТВАРИН Хлопчика привчили ще малятком Бути шанобливим до звірят: Кішки, цуценятка, поросятка... З прорізами в них для грошенят. м. Запоріжжя. II Переклад з російської М. СКРИПНИКОВА. З Продовольчою програмою щось у нас затяглося. Одні кажуть колгоспно-радгоспна система ні к чорту, інші що селянин розледачів, працювати не хоче. І тільки мало хто з нас задумується чомусь над таким незначним питаннячком: а коли той селянин відпочиває? І як він відпочиває? І де набирається здоров'я, щоб нас із вами годувати-поїти? Не так давно ми один агропромівський санаторій в пух і прах розкритикували. Що, мовляв, у тому санаторії з ніжною назвою «Пролісок» умови не вельми квітучі. І годують не так, щоб із різносола-ми. Та й з усякими там грязями-мазями, ваннами-масажами не те, що, скажімо, в Піцунді чи на яких-небудь там, припустімо, Багамських островах. Ну, й деякі інші нюанси не вражають вишуканістю. о чого це ми, скажете, фейлетон річної давності тут згадали*? А до того, що в будь-якому іншому оздоровчому закладі масу подібних нюансиків можна знайти, і це буде правда. Але правда й те, що далеко не все залежить від адміністрації та обслуги того оздоровчого закладу. От, приміром, із тими ж різносолами. Чи так уже слід нарікати на деяку одноманітність меню, якщо взяти до уваги, примі- ром, що тверді ковбаси санаторій раніше закуповував по ціні 3 крб. 50 коп. за кілограм, а тепер по 7 11 карбованців? А подорожчали ж, маймо на оці, не тільки ковбаси, але й картопелька, капуста і навіть кріп із петрушкою... А денний «проїдочний мінімум» по два з полтиною на пацієнта залишився недоторканим! От і доводиться постачальникам і шеф-кухарям напружувати фантазію та виявляти максимум ініціативи, щоб у меню таки потроху всього було і щоб громадянин вставав з-за столу без невдоволеного бурчання у животі. Проте якби тільки про харчі йшлося, то ще півбіди. Багато, ой, як багато не вистачає нашим агропро-мівським здравницям, щоб змогли вони піднятися хай не до світових стандартів, а хоч би до рівня кращих вітчизняних маяків курортної індустрії! Почнемо з того, що матеріальна та лікувальна база в тих колгоспно-радгоспних цілительницях вельми неоднорідна, але навіть у кращих із них бракує практично всього: і медичного обладнання, й меблів, і медикаментів, і лікувальних грязей, і миючих засобів, і машин зокрема мікроавтобусів для перевезення відпочиваючих на екскурсії і з екскурсій, у порти-вокзали й назад... Забезпеченість кадрами на 80 90 відсотків, та й одержують ті кадри за свою працю не сказати щоб густо. І хоч у листопаді минулого року відбулось деяке підвищення ставок, та погодьтеся, що оті 110 карбованців, які відтепер «огрівають» санітарка із масажисткою, і 135 медсестра це, за нинішніми «кусючими» цінами швидше символічна плата, аніж забезпече- на прожиткова норма. До речі, хто ж опікується оздоровчими закладами * І. Галіцин. «Здоров'я на госпрозрахунку». «Перець» № 3 за 1989 р. для аграріїв? Санаторій «Пролісок» (це в Обухівсько-му районі на Київщині) будувався, зокрема, зусиллями радгоспів. Вони ж, радгоспи, при сприянні місцевих органів влади, постачали його всім необхідним. Та згодом Міністерство радгоспів УРСР ліквідували, а місцеві власті умили руки: ви, мовляв, обслуговуєте всю Україну, то нехай вами й займаються республіканські організації! 1 треба сказати, не тільки «Пролісок» опинився у такому піковому становищі. Воно, це становище, ЦІЛКОМ й підштовхнуло до утворення в 1986 році республіканського об'єднання «Укрколгоспздравниця». Утворення відбулося з істинно слов'янським розмахом: штати затвердили в кількості 42 чоловік (правда, нині, після скороченні, залишилося 27); у кожному обласному центрі, крім того, організовано свої об'єднання. Навіть там, де немає жодного санаторію, скажімо, у Ровенській, Донецькій, Одеській областях, об'єднання все одно є! Воно-то, може, і правильно: з'явилися якісь організаційно-координаційні центри то, дасть бог, з'являться й санаторії. Проте об'єднання об'єднаннями, а місцева влада є владою. Без неї, як кажуть, ні тпру, ні ну. І там, де партійні, радянські, профспілкові, господарські органи дбають про здоров'я селян там і корпуси нові зводяться, і з обладнанням трохи багатше, і всілякі там люля-кебаби з фрикадельками різноманітніші. А там, де товариші, зебезпечені гарантованими путівками на курорти дещо поліпшеного типу, про свої, місцеві здравниці якось забувають, то там і, звиняйте... Кажуть, що колишній перший секретар Черкаського обкому партії І. К. Лутак дуже любив відпочивати в агропромівському санаторії «Світанок», що під Черкасами. І не тільки відпочивав, а й тримав усі питання оздоровлення сільських трудівників під особистим контролем. То чи не цим і пояснюється той акт що саме в цій області найбільше агропромівських здравниць і що за рівнем медично-побутового обслуговування вони вигідно вирізняються з-посеред інших? І нині ця галузь тут розвивається успішніше, ніж деінде. У тому ж «Світанку», наприклад, іде реконструкція. Будуються нові корпуси, переобладнуються старі, споруджується житловий корпус для персоналу в сусідньому селі Дахнівці (до речі, із дитсадком, що дуже суттєво. 4 ДАЛИ ПЕРЦЮ! «Факти фактами, а важкий кулак також аргументу приблизно так міркував голова колгоспу імені Щорса Лозівського району Харківської області В. 1. Ре-кунов, коли вирішив подискутувати з головним зоотехніком С. X. Чакубашем. Подібна технологія розв’язання виробничих проблем приголомшила не лише зоотехніка, а й інших колгоспників, і вони поділилися своїми враженнями з Перцем. Як нам повідомили, за ру коприкладну аргументацію В. І. Рекунову оголошено сувору партійну догану із занесенням до облікової картки. Мал. В. ЧМИРЬОВА Наприклад, у «Проліску» дитсадка нема, а в сільському садочку дітям працівників санаторію а їх там аж двадцять п'ятеро, виділено всього два місця...). Ви приїздіть до нас за два-три роки, каже директор «Світанку» Володимир Павлович Білик. Повністю ліквідуємо тримісні номери матимемо лише дво- і одномісні. Заведемо відеотеку, косме- тичний зал, поставимо АТС на п'ятсот номерів!.. Віриться, що все воно так і буде. Тільки єдине, що хотілось би підкреслити: усе це і будівництво, і реконструкцію, а і шифер, і…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"