Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №21 Сторінка 2

(Телеграфне Агентство Перця, Вітаємо ювілярів)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1990 / № 21 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1990 №21 Сторінка 2 - Телеграфне Агентство Перця, Вітаємо ювілярів. ВИПРОБУВАННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ? Третій рік тривають випробуван- ня на витривалість ме II шканців бу- динків 1, 1-а, 3, 3-а по проспек- ту 50-річчя Жовтня у Києві: взимку на морозостійкість (квартири ледь-ледь опалюються), а влітку їх змушують загартовуватися холодною водою, бо гаряча практично не подається. Виконком же Ленін- градської райради народних депу- татів стверджує, II (О випробовують на міцність усього-на-всього тепло- траси, а не людей. Цікаво, хто ж, на думку виконкому, витриваліший? А ЧИ БУЛО ТЕЛЯ? НОТАТКИ СПАНТЕЛИЧЕНОГО ПОКУПЦЯ II II II КИЇВСЬКА область.(Кор. ТАП). 19 серпня у містечку Березані жителі Баришівського району відзначали свято врожаю, на якому, окрім усього, райспоживсігілка влаштувала лотерею. Жителька м. Бариш івки Валентина Лось виграла по цій лотереї теля. Та дізналася вона про цей щасливий випадок на кілька днів пізніше, звірився квиток з таблицею у райгазеті. «Хто не встиг той запізнився! одностайно відповіли їй у заготконторі та райспоживспілці. Ваше теля вже продали, а квиток... можете викинути». II II II II II ВАНТАЖТЕ ЦЕГЛУ Ну ти ж і спиш, невдоволено пробурчала дружина, входячи до кімнати. Уже дев'ята, а тебе не добудишся. Я похапцем скочив з дивана і винувато закліпав очима. Справді, за вікном уже темно, а я вилежуюсь... Через хвилину мчав вечірньою вулицею, проклинаючи себе за проявлену слабкість: заскочивши після роботи додому, нашвидку перекусив, приліг на диван і непомітно для себе заснув. А там, біля універмагу, либонь, уже черга на цілий квартал... Мені вдалося зареєструватися за номером дев'ятсот сімнадцять. Вважай, пощастило: завтра, в суботу, потраплю досередини ще в першій половині дня. Очевидці, які прибули на площу іще завидна, казали, що сьогодні в підсобку з машини щось вивантажували. І багато. На всіх, звичайно, не вистачить, але в першої тисячі є надія. Якщо, звичайно, більше двох в одні руки не даватимуть. ...Еге, куди там не більше двох! Хапали по цілому десятку, а то й по кілька. Я сам приволік додому аж тридцять штук. Хоча ополоника у господарстві, правду кажучи, по зав'язку й одного вистачить, та що ж робити, коли в магазині більш нічого нема! Нехай,на щось та згодяться. А по дорозі ще роздобув двадцять п’ять пар кімнатних капців продавали на вулиці і шість вітрогонів «Апшерон», хоч, сказати по щирості, ще не знав, для чого вони мені знадобляться. Але час такий, що хтозна, чи й це колись буде! Дружина теж не втрачала часу да ремно: приволокла з господарчого бензопилу «Дружба» (ледве удвох виперли на п’ятий поверх) і повну сумку фарфорових електроізоляторів. Окрім того, знайома продавщиця шепнула їй на вухо, що незабаром до них підвезуть примуси (а що, раптом відключать газ?!), то вона їй притримає кілька, а також шиферні цвяхи (хоч ми й не будуємось, та вже нехай будуть. Зрештою, всі стіни в квартирі оббиті кили мами уже в три шари, отож четвертий шар на звичайних гвіздках уже не вдержиться, от і згодяться шиферні). Ополониками я позавішував усю стелю в кухні вийшло навіть дещо екзотично, в дусі раннього (а може, пізнього?) імпресіонізму, а бензопилу «Дружба» разом з вентиляторами вдалося упхати до ванни, де вже й так лежало півтонни господарчого мила та двісті шматків туалетного, контейнер з графітовими олівцями і тисяча взуттєвих щіток (теж дефіцит нині страшенний). Ванною, правда, через всю оцю захаращеність ми вже давно не користуємося, як і десятьма пральними машинами, що стоять у вітальні замість традиційної «стінки» (сама «стінка», вірніше, дві, ще не зібрані і навіть нерозпаковані, лежать у підвалі). Страшенно задоволені собою, ми посідали до обіднього столу. За сидіння нам правили вогнетривкі шафи, придбані мною на тому тижні у мисливському магазині (зброї ми не тримаємо, але в продаж викинули саме шафи, то що залишалось робити? До речі, у них тепер прекрасно розмістився п'ятирічний запас солі й лаврового листу, який ми з дружиною передбачливо зробили ще навесні). На честь сьогоднішніх вдалих придбань ми вирішили розкоркувати одну з трьохсот двадцяти шести пляшок шампанського, які про всяк випадок зберігаються у нас на антресолях, а також відкрити банку тюльки в томаті (тисяч зо три тримаємо під диваном). Ми навіть дозволили собі розкіш скористатися одним із кришталевих серві- МІШКАМИ II Мал. А. ВАСИЛЕНКА Як передає кор. ТАП із Сумської області, дирекція Лебединського цегельного заводу оголосила конкурс на кращий спосіб обліку своєї продукції. Поки що обговорюється два найоптимальніші варіанти: міряти її склянками на літри, чи мішками на кілограми. Порахувати ж лебединську цеглу, як звичайно, на тисячі штук неможливо, оскільки при першому дотику це творіння місцевих умільців розсипається на порох. II II II СКЛИКАЄТЬСЯ АСАМБЛЕЯ НЬЮ-ЙОРК. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Перес де Куельяр заявив кореспондентові ТАП про термінове скликання Генеральної Асамблеї ООН у зв’язку з порушенням кордонів присадибної ділянки колгоспних пенсіонерів II II та Г. Д. Бондаренків (смт Воронови-ця, вул. Гагаріна, 15). Це рішення викликане тією обставиною, пояснив вій, що правління колгоспу ім. Можайського вперто не виконує вказівок районного прокурора та Вінницької обласної Ради народних депутатів про відміну своєї незаконної акції вилучення з користування пенсіонерів Бондаренків 0,5 га землі. Якщо й наше рішення буде проігноровано, сказав на закінчення Перес де Куельяр, доведеться вводити до Вороновиці війська ООН. Прошу дати мені надзвичайні повноваження для ремонту каналізації? зів, якими заставлені в нас п'ять холодильників «Дніпро» і один «ЗИЛ» (у двох інших «ЗИЛах» та невеличкому «Кристалі» тримаємо суху ковбасу, паюсну ікру та інший дріб'язок). На радощах я запалив сигарету «Столичну» (маю запасець пачок з півтисячі, але звичайно обходжусь «Ватрою»), а дружина урочисто відкрила коробку з шо- коладними цукерками: Хай. На тому тижні Нюся обіцяла ще коробок п'ять мені взяти... Ось так і закінчився цей день звичайний суботній день звичайної радянської сім'ї із середнім достатком. Саме так нині проводить увесь свій вільний від роботи час (за винятком двох-трьох годин тривожного сну і похапцем з'їденого обіду) абсолютна більшість радянських людей. Саме так, а не якось інакше якщо вірити поважним мужам зі сфери…
 Телеграфне Агентство Перця  Вітаємо ювілярів

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"