Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1990 №15 Сторінка 9

Перець 1990 №15 Сторінка 9. Мал. В. ЗЕЛІНСЬКОГО Ці кооператори геть знахабніли: вже рибу біля нашого заводу коптять. Російський імператор Павло І прагнув примусити все населення країни жити за солдатським ранжиром. Регламентації підлягало геть усе аж до їжі. Кількість страв цар визначав строго за станами й чинами. Так, майору належало мати за столом три страви... Порядок є порядок! Якраз тоді у Сумському гусарському полку служив майором Я. П. Кульньов, майбутній герой Вітчизняної війни 1812 року. Павло І якось запитав його: Пане майоре, скільки у вас за обідом подають страв? Кульньов був бідним офіцером, проте хвацько відрапортував: Три, ваша величність, як і належить за статутом. А дозвольте дізнатися, пане майоре, які саме? Курка плазом раз! Курка рубом два! І курка боком три! Славетний генерал О. П. Єрмолов занедужав і викликав особистого лікаря Висотського. Цей лікар мав велику практику і тому не дуже звертав увагу на пацієнтів й не поспішав до них на допомогу. Єрмолов образився і, коли наступного дня Висотський, нарешті, приїхав, генерал наказав передати йому: Я хворий, і тому прийняти лікаря не можу. На початку 40 років минулого століття в Державній Раді довго вмовляли міністра фінансів Є. Ф. Канкріна зменшити високі митні податки, посилаючись на те, що торгівля європейських держав зазнає від цього великих збитків. Схаменіться, графе! Що про нас скаже Європа, коли ми не змінимо тарифи на їхню користь. Ото ж бо воно і є, панове! скрушно хитнув головою Канкрін. Ви тільки й торочите про те, що подумає, що скаже про нас Європа. А жоден із вас не подумав, що почне говорити бідна Росія, коли ми це зробимо. * * Прокопій Демидов, багатий спадкоємець купців і заводчиків, запросив до себе на обід одного достойника. Хмара народу зібралася, а запрошений достойник чомусь затримався. Розлютований Демидов наказав втягнути до їдальні здоровезну свиню, посадив її на чільне місце і на протязі всього обіду гречно прислужував їй. Свиня, дещо ошелешена таким поводженням, відчайдушно хрюкала і пручалася, а Демидов частував її найвишуканішими стравами, низько кланявся і весь час промовляв: їжте, ваше сіятельство, на здоров’я, не гидуйте моїм хлібом і сіллю. Повік не забуду вашої ласки, милостивий пане. ВІД ВЕЛИКОГО ДО СМІШНОГО... * * До одного сенатора часів Катерини II звернулися з проханням на протекцію. Але згодом з’ясувалося, що прохачеві відмовлено і рішення це підписав той самий сенатор. Ваша світлість, бідкався прохач, ви ж обіцяли мені свою підтримку. Авжеж! Обіцяв, братику! То як же ви, ваша світлість, могли підписати ухвалу проти мене? Не читав, братику, не читав. Як же ви підписуєте документи, не читаючи? Скубуться…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"