Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1990 №17 Сторінка 3

(Гуморески, Байки)
Журнал Перець 1990 №17 Сторінка 3 - Гуморески, Байки. Модний розпродаж Іще між нами точаться дебати, як ринкові стосунки будувати, а хтось давно вже зорієнтувався і до стосунків тих пристосувався. Ні, не продукти, не взуття, не одяг, а красномовство він пускає в обіг. Йде в продаж не хурма і редька рання, а погляди, думки й переконання. Учора сталініст, а нині руку він радо простягає хлопцям з Руху. До слова рідного зневага з нього перла, а це вже, бач, співає «Ще не вмерла...» О, як іде торгівля швидко й жваво! Який товар! Народ, закон, держава... Увага свіжоспечена реформа! Добротна передвиборна платформа! Гей, налітай державна самостійність! (Почім сьогодні ціниться партійність?) Консенсус! Розмели за півгодини. Йде з молотка розпродаж прав людини. Здоровий глузд та інша антикварність за дешевеньку, тільки б популярність. Де мітинги які чи семінари скрізь пройда розкладе свої товари. Буває, і засідання сесійні нагадують базари комісійні. І там нерідко той стриже купони, хто добре знає ринкові закони, і той частенько грає першу скрипку, хто нас із вами обідрав, як липку. А так собі на вигляд бідолашка, його, буває, розпізнать і важко... Мораль? Вона йому не на заваді, отож при всякім ладі він при владі. Що ж! Покладім надію на епоху, на те, що ми мудрішаєм потроху, що вже не так купуємось щоразу на театральний жест і пишну фразу, що вже сумнівного не потребуєм краму, і витуримо торгашів із храму! Вас. ШУКАИЛО. Владлен ПРУДОВСЬКИЙ СУЦІЛЬНИЙ ДЕФІЦИТ Нам все чогось не вистачає В печінці дефіцит засів! Його щоднини так я лаю, Що вже не вистачає й слів! ПРЕДМЕТИ ГОРДОСТІ У колі друзів хтось таке сказав: Я не хвалько, одначе на сьогодні Людей лишились жити сотні й сотні, бо я свого часу хірургом став! А другий вигукнув: Пишатись чим знайшов! Я, братці, теж потвердить можу сміло: Людей не менше на землі вціліло Тому, що я в хірурги не пішов! ХТО ВИЩЕ! Король Іспанії сам пілотує власний літак. Із преси. Монарх і за штурвалом літака? Яка убогість, фу, ганьба яка! Та в нас конторка-крихітка, а в ній є «Волга» й персональний є водій! СВОЇ ТРАДИЦІЇ Тверді в нас норми і закони В підході до вождів своїх: Спочатку їм б'ємо поклони, А потім їх б'ємо самих! ГУМОРЕСКА А!.. От усі кричать: «Треба краще…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"