Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №13 Сторінка 9

(Друже Перче)
/ Перець /Журнал перець / Рік 1991 / № 13 / Сторінка № 9
Перець 1991 №13 Сторінка 9 - Друже Перче. Тебе, певно, важко чим-небудь здивувати. Але ми спробуємо. Нинішнього року наш шполянський інкубатор вивів нові породи качат, гусенят та курчат. Звуться вони привілейовані... Але не поспішай, друже, вітати працівників інкубатора із здобутком на царині селекції. Оскільки нововиведені курчата, качата та гусенята практично нічим не різняться від звичайних своїх співбратів. А тільки тим, що придбати цей пташиний молодняк можуть не всі смертні, а лише ті, хто має... привілеї. Цих людей ми одразу навчились розпізнавати. Вони не стоять із нами тижнями під ворітьми інкубатора, а одразу йдуть до його керівництва. Не знаємо, чи вважати це привілеєм, чи ні! Але ще жодного такого ходака ми не бачили, щоб він вийшов з інкубатора з порожніми руками. Видно, особисте знайомство важить куди більше, аніж усі розбалакування про те, що привілеїв у нас вже ні для кого не існує. А. БОЙКО та інші усього 5 підписів. Черкаська область. Чув я, ніби цікавишся ти всілякими унікальними явищами, що відбуваються в житті. Хочу до твоєї скарбнички додати ще й такий «експонат». Є в нас у Дніпропетровську парк культури та відпочинку імені Валерія Чкалова. А в ньому дитячий кінотеатр. І знаєш, які дива відбуваються з його маленькими глядачами? Під час кіносеансу більшість з них ну ніяк не може висидіти спокійно на місці... Почався ж цей феномен непосидючості із дітьми після того, як відбувся в кінотеатрі капітальний ремонт. Виявляється, під час нього будівельники забули обладнати оте делікатне місце, куди мами водять своїх малюків. От і прищеплюй підростаючому поколінню любов до культури з такою культурою... В. МОРОЗОВ. м. Дніпропетровськ. Дехто із політологів стверджує, що ми йдемо до капіталізму... Не знаємо, на чому грунтуються їхні прогнози, але в щирості цих запевнень, дуже й дуже сумніваємося. Посуди, друже, сам. Капіталізм, як вчать нас останнім часом журналісти-міжнародники, це такий лад, де немає місця бездумності. Вона ж у нас на кожному кроці. Кілька років Київське верстатобудівне об'єднання імені О. М. Горького веде житлове будівництво в районі станції метро «Нивки» у своєму колишньому селищі. Здавалось би, хорошу справу робить воно для своїх робітників. Але, захопившись одним, будівельники геть-чисто забули про інше. Про те, що людям потрібно не тільки десь жити, а й щось їсти. А в нас вийшло «по-соціалістичному». Один-єдиний молочний магазин 22 2 забудували навколо дев’ятиповерховими колосами так щільно, що до нього покупцям тепер і не підійти, не те що якісь продукти машиною завезти. Коротше, як не крути, а доведеться цей магазинчик зносити. Зносити-то зносити, але чому не подбали про будівництво нового? Або хоча б про те, щоб розмістити магазин на першому поверсі одного з будинків. І ми, новосели, тоді б не бігали за кіло метр-другий по продукти, та й у чергах менше б стояли. Але про це, Перче, нема кому думати. Тому капіталізм нам явно не загрожує. жителі мікрорайону. м. Київ. «а Жили традиції віками. Хоч пережитком це назви, але до тата чи до мами колись зверталися на «ви». Анатолій БОРТНЯК ІРОНІЧНІ Сьогодні син на батька…
 Друже Перче

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"