Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №04 Сторінка 3

(Фрази)
Журнал Перець 1991 №04 Сторінка 3 - Фрази. Економісти твердять: торгівля важіль прогресу. Хто цього не розуміє, той перебуває на нижчій стадії розвитку і має всі дані, щоб прихильно зустріти цей фейлетон, позаяк автор теж сумнівається у тому важелі. А що може бути кращим за бесіду двох недолугих друзяк! Отож, мій незнаний товаришу, застовпи місце десь у черзі по шкарпетки, розгорни для підтримання власного гумору «Перець» і почитай, що оце спало мені на думку. Дивись, і достоїшся свого, якщо, поки читатимеш, шкарпетки не підуть на бартерну оборудку за якусь іншу річ, за якою, звісно, доведеться ставати в нову колійку. Але за те не гань ні мене, ні журнал, бо ми того не бажали. Я згадав тут про бартер не випадково. Куючи своє щастя у львівських чергах, я якось зауважив, що мені не вистачило яєць. Хто нині з того впадає у розпач? «Прийду завтра», вирішив я. Та й ви дійшли б цього висновку, бо відомо не тільки, що торгівля важіль прогресу, а й те, що кури невтомна птиця і за ніч можуть нанести нову партію товару. Але сталося непередбачене яйця щезли. Лише оце тепер я узнав, що з ними сталося. А виявилось, що галицькі кури за ту ніч стали суб'єктом міжнародних торговельних зносин. Ними, вірніше яйцями, зацікавилися наші універмаги. Вони кілька мільйонів вітчизняних яєць перевезли через польський кордон і реалізували там... по цінах, утричі дешевших за тамтешні. Наші зозулясті, либонь, з того образились, бо вони аж ніяк не менш шляхетні за польських несучок, розуміються і на пері, і на гонорі. В усякому разі, минають місяці, а з яйцями по цей бік кордону туго. Натомість у магазинах з'явилося польське печиво. Польське то й польське, скажете. Воно й справді так, бо шлунок найбільший інтернаціоналіст. Але біда в тому, що воно мало надто сильний акцент 8-14 карбованців за кілограм при наших середніх цінах 2-3 карбованці. Прогрес явний. Знявся тут через таких, як оце ми з вами, недолугих, скандал. Представники управління торгівлі визнали, що гендлярський вишкіл поляків не має меж, що вони нас ошукали. Однак і ми не лишилися в боргу: дали в обмін на ті дорогі галети яйця немиті, перепаскуджені послідом. Отак їм! Відплата, що не кажіть, диявольськи дотепна. Десь на рівні реваншу за Берестечківську битву. Можна було б тішитися. Але ті, хто перед їдою мис руки, як правило, обмивають і яєчну шкаралупу. Та цим бартерні, тобто обмінні, операції не обмежились. Ось, приміром, ЦУМ за нашими роздрібними цінами відправив вартістю 20 тисяч карбованців партію жіночого одягу (сукні, сарафани, костюми, блузки та ін.) і на 5 тисяч шкіряних рукавичок, електрощипців. Взамін отримано за польськими ринковими цінами губну помаду, духи, шампуні. Воно можна було б і змиритися, хто має одяг, але при реалізації населенню, наприклад, шампуню «Капрі фоліум» та «Майорка» за завищеними роздрібними цінами, затвердженими заступником начальника обласного управління торгівлі С. Л. Заярським, із покупців перебрано чотири тисячі карбованців. Директор ЦУМу В. І. Сидор провів таких операцій безліч. За відправлені за кордон 440 телевізорів «Електрон» і 12,5 тонни родзинок (сушений виноград) отримано ві-деомагнітофони «Самсунг-Х» і корейські відеокасети. Я вже не говорю, що нам самим конче потрібні і «Електрони» й…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"