Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №16 Сторінка 3

(Коротко кажучи)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 1991 / № 16 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1991 №16 Сторінка 3 - Коротко кажучи. КОРЕСПОНДЕНТ: Шановний Станіславе Петровичу! Радий вітати у вашій особі досить рідкісний різновид дисидента, а саме дисидента сільськогосподарського. Мої журналістські стежки не часто завертали на царину сільськогосподарської пробле матики, я не претендую на докладне знання актуальних агрономічних питань, але завдяки не втомним старанням колишнього секретаря Полтавсь- кого обкому Компартії України Р. Т. Моргуна всі мешканці області малі і великі, міські і сільські знають, що таке «безвідвалка». Про неї під час його правління безперервно гомоніло обласне радіо, із захватом писали місцеві газети... Чув також, що у сільськогосподарському інституті знайшовся нерозважливий кандидат наук, який повстав проти най-передовішого агрономічного вчення, запроваджуваного в життя першим секретарем. Отже, це ви? С. П. ЛИХО. Мабуть, я. Хоча мій голос був не поодинокий. Були ще люди і науковці, і практики, які висловлювали свою незгоду із сільськогосподарською політикою партійного керівника, але наші голоси були слабким шурхотом на тлі потужного хору вславлянь. КОР. Знаю також, що після того, як ви відмовилися пристати до найпередовішого агрономічного вчення, ваша доля склалася не кращим чином. Одне слово, працюєте ви зараз вахтером позавідомчої охорони... С. П. ЛИХО. Ні, моя посада називається солідніше: контролер. Хоча по суті виконуваних обов'язків можна й так сторож, вахтер. КОР. Звичайно, будь-яка праця в нас у пошані. Але скажіть, як у вас вийшло: вчилися-вчилися, дряпали-ся-дряпалися до сяючих вершин науки і ось тобі: вахтер... С. П. ЛИХО. Моя біда полягала, мабуть, в тому, що я надто заглибився у науковий бік справи, не надавав значення колонауковим обставинам... Взагалі (наголошую: взагалі) Ф. Т. Моргун має рацію: землеробство повинне бути грунтозахисним. Це розуміння було на часі у нас, про це свідчив казахстанський досвід роботи Федора Трохимовича. Сумнозвісні пилові бурі, це екологічне лихо, яке спіткало казахські землі після кількарічного переорювання, збіднення полтавських чорноземів рано чи пізно спрямували б наукове мислення у грунтозахисне русло. Федір Трохимович стверджує, що виступав за безвідвальний метод ще під час своєї роботи в Казахстані. Але, мабуть, достатньо обережно. Бо на відміну від принципових поборників цього методу-- Мальцева та Бараєва постійно зростав по службі. І от, прибувши до нас уже як «господар», він з ревністю неофіта почав насаджувати безвідвальний метод... Пустив плоскоріз по всій області! Хоча це була явна помилка наслідок спрощеного, поверхового підходу до грунтозахисної справи. У Казахстані переважає вітрова ерозія, при якій безвідвальний обробіток цілком доречний, а в нас водяна. Отже, і грунтозахисна методика повинна бути іншою... Це твердження було підкріплене численними дослідами. Я безпосередньо керував ними…
 Коротко кажучи

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"