Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №05 Сторінка 2

(Допекло)
Перець 1991 №05 Сторінка 2 - Допекло. один доно. ВІДКРИТИЙ ЛИСТ УСІМ ЖІНКАМ І ЩЕЗЛИ ПОСМІШКИ... Микола Семенович не пізнавав рідного міста. У кафе аеропорту йому запропонували каву з коньяком та канапки з ікрою. Іаксист, підхопивши його речі, сам поставив їх у багажник і запопадливо розчинив дверцята. Ви яку музику полюбляєте? поцікавився він перед тим, як устромити касету в магнітофон. Ті, що його зустрічали, була сама люб'язність. Усі казали, як за ним скучили, як їм його весь цей час не вистачало. Відмовившись зупинитись у родичів, він попрохав відвезти його до готелю. Замість традиційної таблички «місць немає» його зустріла посмішка адміністратора: На якому поверсі бажаєте? З вікнами у двір чи на вулицю? Микола Семенович навіть ущипнув себе, аби От і настав чудовий, весняний, радісний, плеканий, сподіваний, тривожний, клопітний, неповторний день. Лише один день... А скільки посмішок, компліментів, квітів, знаків уваги, лицарських вчинків! І так хочеться, щоб це свято не закінчувалося, щоб воно тривало і завтра, і післязавтра, й наступного тижня, і так аж до наступного... Восьмого березня. Та, дороге жіноцтво, це, на жаль, неможливо. І не тому, що в чоловіків пороху на компліменти б не вистачило. Є ще порох у порохівницях! Але, любі, кохані, шановні, уявіть на мить, що почнеться, коли щодня буде ваше свято? По-перше, бузок, верби, лози, проліски та інших зелених друзів очманілі чоловіки геть виламають, і побачити їх можна буде хіба що на етикетках вітчизняних парфумів. Та й ці штучно-сумнівні «Бузки» та «Конвалії» довго не затримаються. Адже дарувати щось треба! І з вигуками: «Передушимо любих жінок!» чоловіки підуть на штурм прилавків, й від парфумів не залишиться ні слуху, ні духу. Тоді доведеться доручати «оборонці» розгортати випуск не лише м’ясорубок та пральних машин, а й парфумів. Скажімо, духи «Черемха-4» чи спецдезодорант «Шинель № 5». Але від запаху «оборонних» парфумів у жінок можуть широко розкритися очі. І тоді вони іншими очима подивляться на вироби легкої вітчизняної промисловості. І відкинуть їх геть, починаючи від дублянок, у яких навіть за сучасних морозів можна дати дуба, і закінчуючи нижнім трикотажем. І таким чином залишаться, в чому мати народила. Але ж у такому вигляді чоловіки не дозволять їм піти на роботу, в кіно чи бодай у булочну! Тож доведеться одягати їх у комерційному магазині за «ринковими» цінами чи підтягувати до рівня ринкової нашу легку промисловість. Але і те, й інше вимагатиме від чоловіків напруженої, виснажливої праці. Доведеться вколювати удень і вночі... Отже, в чоловіків не залишиться ні часу, ні сил, ні пороху на компліменти, знаки уваги та лицарські вчинки! Тож, сподіваємося, ви повірили, що, якби не економіка, хай їй грець, ми показали б себе чоловіками екстракласу. Тоді б ми, чоловіки, щодня тішили й упокорювали ваші серця! А так тільки сьогодні у день…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"