Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1991 №01 Сторінка 9

Перець 1991 №01 Сторінка 9. ПЕРЧАНСЬКА АНТОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ДЕТЕКТИВУ Детектив усе впевненіше завойовує місце на сторінках популярних і не дуже популярних часописів. Навряд чи знайдеться сьогодні журнал, який ігнорував би цей жанр, враховуючи палку любов до нього масового читача. Можливо, єдиним винятком досі був «Перець». Це викликалося перш за все його гумористично-сатиричною специфікою. Та, поміркувавши, ми дійшли висновку, що можна успішно синтезувати ці популярні жанри, і, отже, пропонуємо увазі читача продукт такого синтезу антологію сучасного детективу у викладі письменника Юрія Ячейкіна, добре знаного прихильниками і детективу, і гумору, і, зокрема, пародії. в голову, сухо відказав барон і поспішно покотив далі. Те-те-те! скептично пробурмотів Пуаро. Бачили, як він зблід? Щось він знає, але приховує. Досить невміло... Ну що ж, зачекаємо ранку! Сонячний ранок не віщував жодних несподіванок. Нараз у вітальні щось гупнуло, і одразу пролунав розпачливий зойк сера Джона: Сказитися можна! Пуаро прожогом кинувся до вітальні. Біля антикварного круглого столу ще часів легендарного короля Артура непорушно лежало на підлозі змертвіле тіло покоївки. Над нею безпорадно закляк у каталці спаралізований хворобою і жахом сер Джон. Мажордом, як і належить вишколеному англійському слузі, зберігав абсолютну незворушність. Юрій ЯЧЕЙКІН Що трапилося? запитав детектив. Вона гадала, що хтось розсипав сіль, і поклала собі на язик, щоб перевірити, сер Джон тицьнув тремтячим пальцем на кришталики, розсипані край столу. Пуаро досить було лише побіжного погляду, аби переконатися: сталося вбивство. Смертельний ціанід! мов ситий котяра, проворкотів він. Треба негайно повідомити до поліції. Де телефон? Апарат не працює, сер, безбарвним голосом повідомив безвиразний мажордом. Давно? З самісінького ранку, сер. Тоді нехай шофер вирушає до містечка! Події розгорталися з шаленою швидкістю. Місток, що завис над ущелиною, під вагою машини розвалився, авто впало у прірву, бензобак вибухнув і довершив справу... Тим часом садівник чогось поперся на дах, не втримався на цинковому покритті, кимось завбачливо змащеному соняшниковою олією і, падаючи, настромився на власні, кимось дбайливо підставлені За Агатою Крісті мала намір винищити пацюків, але отруту з чаєм, внаслідок чого фаталь- Чого ви засмучені, мій друже? запитав Еркюля Пуаро завжди безтямний капітан Гастінгс. Я нудьгую, Гастінгсе, зітхнув Пуаро, елементарно нудьгую. Як ви самі можете переконатися, дурна легенда, буцім там, де я з'являюся, негайно коїться жахливий злочин, явно хибна. Ми гостюємо в маєтку «Білі Скелі» вже три доби і досі нічогісінько не трапилося. Прямо біда! Мої бідні сірі клітинки змушені байдикувати. Виразним жестом він постукав по голому, немов більярдна куля, але яйцеподібному черепу. Його пишні вуса єдине, що порушувало загальну кулясту гармонію, тоскно зависли кінцями униз. Але ж десять років тому тут сталася вельми загадкова подія, пригадав Гастінгс. Тоді за дуже таємничих обставин загадково зник сер Патрік Уїллобів Бобібрідж, двадцять сьомий місцевий барон з часів завоювання Англії норманами. Труп досі не знайдено... Пардон! прохопився незрозумілим французьким слівцем Пуаро, що з ним завжди траплялося, коли він хвилювався. Хто він цей сер Патрік? Батько сера Джона, що запросив нас сюди погостювати. О-ля-ля! здивувався з гальським прононсом малий бельг. Чи це не той бундючний стариган з обличчям густого бурякового кольору, чий огидний портрет так спотворює вітальню? Саме він, не крився з правдою Гастінгс. А своєрідний колір обличчя це наслідок надуживань портвейну, як це личить кожному сільському джентльменові. Ага! зметикував Пуаро. Буряковий колір обличчя переконливо свідчить, що сер Патрік вів раз і назавжди усталений триб життя. Як ви здогадалися? вкрай вразився Гастінгс. Це дуже просто, мон амі. Адже маляр-портретист халтурив тут щонайменше два тижні. А тому неважко зробити висновок, що сер Патрік буряковів щодня, починаючи з самісінького ранку. І як це я сам не здогадався? простогнав нетямущий Гастінгс. Не потерпайте, капітане, лагідно мовив Пуаро. Ліпше розкажіть, що і як відбувалося. Цим ви мені зробите неоціненну послугу. Ви бачите стежку, викладену мармуровими плитами від бічного входу до крутого й скелястого урвища над морем? Авжеж, я не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"