Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №14 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1991 / № 14 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1991 №14 Сторінка 3. Успіхи медицини всім владають у вічі, зате земля навіки ховає від нас таємниці її невдач. Хоча наші сучасні лікарні і лікарі не схожі на середньовічних, але все одно з кожним роком секретів у них не зменшується. Здавалось би, пілюлі, уколи і скальпель повинні швидше ставити хворих на ноги, ніж сушені лапки сороконіжки чи молитви до Марії Магдалини, мовлені 2253 рази натще серце. Аж воно на ІНІШІ нашого буремного сторіччя цього замало. До пілюль потрібен лазер, до уколів комп’ютер, до скальпеля мікродат- чик, якого і під лупою не роздивитися. Якщо ж у нас дефіцит усього того причандалля помножений на байду жість тих лікарів, котрі про клятву Гіппократа згадують, тільки коли самі лягають на операційний стіл, то не дивно, що наслідки такого лікування частенько у прямому значенні цих слів виходять боком. Як, чому, а головне скільки відправилося в інший світ з вини наших лікарів, до цього часу знали тільки ті, кому довірено підраховувати, аналізувати і не патякати про результати. З приходом гласності остаточно розвіялась наша наївна віра у те, що радянський шприц найкращий шприц у світі. Позбавившись таємничих грифів, статистика почала буквально вбивати нас своїми жахливими цифрами. Родичі тих, кому земля пухом, хто увійшов безіменною одиничкою в оті сумні звіти, все гучніше стукають у двері різних юридичних інстанцій, вимагаючи покарання байдужих та недбалих. Щоправда, медичні справи темні. Практично мізерна їх кількість увінчувалася вироком Феміди, хоча, на перший погляд, у більшості випадків неоковирність людей у білих халатах видна неозброєним оком. Е-е, то так лише здається. Лікар ня не школа, а операція не контрольна з арифметики, де всі по- І НІХТО НЕ ХОТІВ 1 В І Д П 0 В І Д А Т И милки, як на долоні, каже начальник Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи В. Мойсеєв. Еге ж, медицина справа тонка. Найбільший мудрагель у криміналістиці відрізнити медичну халтуру від нещас ного випадку самотужки не візьметься. Тут потрібні експерти-фахівці. А тим експертам найчастіше не з руки топити свого ж брата-медика. От і доводиться слідству ще на стадії дізнання ставити величезну крапку. Хоч і кожному зрозуміло, що висновки експертизи не що інше, як результат елементарної цехової солідарності. Ніхто не винен у смерті ім'ярек, який згорів від простісінького нежитю. Один брав кров на аналіз, другий досліджував її під мікроскопом, третій ставив діагноз, четвертий виписував рецепти, п'ятий готував ліки із замінників, бо потрібних компонентів не було й не буде, шостий продавав, сьомий підпи сував лікарняний, десятий вдруге відправляв на аналіз... А в результаті сльози родини. Я нічого... Тільки доручене виконав, а далі все інші, говорить перший. Написав, що казали. Хворого в очі не бачив, виправдовується четвертий. Суцільна загадка для слідчих, і все зрозуміло для родичів небіжчика. Авто «швидкої» врізалося у вантажівку. Від удару у фельдшера М. тріснула селезінка. Поки прооперували у 4-й міській лікарні, поки влили свіжу кров, хворий того... Рідні підняли гвалт. Як так? Недогледіли? Прогавили? І тут експертиза сказала своє вагоме слово: хоча у животі знайшли забутий шматок бинта, однак помер М. зовсім не від нього (?!). У медпункті залізничного вокзалу оглянули пасажирку Ш., котру в тяжкому стані зняли…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"