Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1991 №17 Сторінка 4

(Фрази)
Журнал Перець 1991 №17 Сторінка 4 - Фрази. ЗІРКА ПЕРЕЧНИЦЯ НЕ ТАК ТІЇ ВОРОГИ... Закінчення. Поч. на стор. 2. Тут написано про відпуск товарів із баз, підсобних приміщень магазинів та підприємств громадського харчування. А в нас, звиняйте на слові, не база, не магазин і не ресторан. А управління. А раз управління у статті не згадано, значить і торгувати нам не заборонено чи то, як по-вашому, наліво, чи то направо. А все, що не заборонено, дозволено». Присоромлені оперативники поховали свої розпочаті протоколи і позадкували до дверей. Та що Лук'янову ті телевізори?! Дрібнота! Он на автомобілі швидкої допомоги з червоними хрестами й то поставив свій хрест: вирвав його з рук облздороввідділу і великодушно простягнув своєму рідному кооперативу «Монтаж». І, кажуть, не за «спасибі»... Коли в Державтоінспекції відмовились реєструвати медичну спецмашину для кооператорів, то «Монтаж» зробив їй демонтаж. «Умільці» повиривали вмонтовані носилки, рацію, сигналізацію, позамальовували хрести.. Але й це не допомогло, реєстрації не відбулося. Одначе не відбулося й вилучення майже викраденої у хворих спецмашини. «Монтажів-ці» обміняли хрестатого «Рафика» на звичайного УАЗа і на цьому поставили хрест. Хрест на тій хрестатій машині поставив і тодішній завідуючий облздороввідділом (нині заступник міністра охорони здоров'я УРСР) В. М. Поно-маренко. їздять кооператори, то й нехай їздять. Може, і вони хворі на... совість. А й справді, хіба йому не все одно? Не йому ж на ній їздити, і не тещу возити. А те, що в області не вистачає понад двохсот санітарних автомобілів, нікого не обходить. А ті машини безупину переїздять лише зі звіту до звіту. Та, як кажуть, до пори жбан воду носить. З-за крутого повороту лівої торгівлі виринув відчайдушний автомобіль і своїм тугим буфером вдарив по неприступному авторитету Лук'яно-ва. Це була «Волга», призначена облвиконкому. Дуже ласа була машина. Така, що загальмувати спокусу спровадити її наліво Ігор Михайлович не зміг. Та ще й покупець підвернувся грошовитий голова одного колгоспу. Коли в облвиконкомі спохопились, то од їхньої «Волги» вже й слід прохолов. Зате загорілась іскра благородного гніву. І ніби при громовій блискавиці помітили, що отаку затінену торгівлю Ігор Михайлович практикує не рік, не два. Обдаровує вигідних йому людей різними дефіцитами од вухналя до КамАЗа. І витягує все через ту ж безрозмірну дірку в законі. Тепер, дякуючи отій номенклатурній «Волзі», і його витягнули з м'якого крісла... Правда, дірка як була в законі, так і лишилася... Ніхто її, рідненьку, не залатує. Видно, при…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"